Власники квартир 14-поверхівки у Чернігові , яка була зруйнована під час війни,  нарешті можуть повернутися у своє житло. Капітальний ремонт висотки, який коштував близько 20 мільйонів, завершився. Тепер у відновленому будинку всі квартири мають «чорновий» ремонт, а майбутнім мешканцям доведеться оформлювати інтер’єри власним коштом. В управлінні ЖКХ кажуть, що такий підхід дозволив їм скоротити кошторис ремонтних робіт вдвічі, і вони змогли відремонтувати після пошкоджень більшу кількість осель. Загалом за минулий та нинішній роки з бюджету Чернігова виділили на відбудову розбитих війною чернігівських  будинків 240  мільйонів гривень. 

Досвід Чернігова

У лютому-березні 2022 року в 14-поверхівці і поблизу неї засіли бійці Першої танкової Сіверської бригади. У той же час місцеві нарахували понад 30 прильотів по будинку. За уламками ідентифікували кумулятивні снаряди, призначені для пробивання залізо-бетонних споруд, а також  фугасні боєприпаси та снаряди від «Градів». П’ятнадцять квартир будинку були зруйновані вщент. Будинок знаходиться за адресою вулиця Бєлова, 27 – її назвали на честь  радянського генерала часів Другої світової війни, який був росіянином. Після деокупації Чернігівської області її одразу перейменували на вулицю на імені Першої танкової Сіверської бригади. 

Були суттєво пошкоджені опорні (несучі) цегляні стіни, на яких трималися  плити-перекриття між квартирами. Тож будівельникам довелося демонтувати та розбирати верх 14-поверхівки по цеглинці. Щодня тут працювала бригада з 30 чоловік. Кошти на відбудову виділило місто. 

Демонтажні роботи припали на  період відключення електроенергії в Чернігові, які тривали по дві-три години щодня. Тож будівельники вмикали два бензогенератори і визначались, який куток висотки розбиратимуть. Роботи пришвидшилися, коли світло перестали вимикати, на той час перейшли вже до відновлення стін.

В результаті власники отримали свої квартири у довоєнному, першопочатковому вигляді, такими, як вони були під час здачі дому в експлуатацію.  Ліфти не працювали, доки повністю не відновили будинок, адже зайва вібрація була під забороною до закладання останньої цеглинки.  

Останнім і завершальним етапом відбудови стало відновлення покрівлі будинку. Роботу приймав замовник, управління житлово-комунального господарства Чернігівради.
65-річний Вадим Бедрига, колишній прокурор Чернігова, відкриває двері своєї трикімнатної квартири на 13-му поверсі. Квартира, що зверху, вигоріла. У Бедриги повилітали стіни. Прокурор не чекав компенсації від держави, натомість робив внутрішній ремонт на власні заощадження. Разом з дружиною планують зимувати у відновленій квартирі. 

Ремонт почав у травні цього року. Відновив труби опалення. Переслав підлогу. Встановив натяжні стелі. На кухні довелося поміняти меблі. Ремонт коштував до 400 гривень. Майже все вихідне, що отримав, коли йшов на пенсію, витратив. У квітні Бедриги по новому зареєструвалися в «Дії» щодо компенсації за частково-зруйноване житло. Чекають. 

За даними управління житлово-комунального господарства Чернігівради, під час російського вторгнення у місті було пошкоджено 875 багатоквартирних будинків, з них 108 підлягали капітальному ремонту. 857 будинків ремонтували за кошти міського бюджету. 

Досвід Сум

З того часу, як російський шахеда влучив у  багатоквартирний будинок у центрі Сум минуло п’ять місяців. Цьому будинку понад 80 років, проте через локацію вартість оренди квартир тут була на третину вище середньої по місту. 

Євгенія Бистрицька, орендар квартири пояснює, що це  сталінка, з високими стелями, просторими кімнатами. В будинку три під’їзди, а щахед влучив в третій. Перший і другий під’їзди будинку відремонтували доволі швидко, а з третім роботи затяглися. 

В липні невдовзі після російської атаки, Департамент інфраструктури міської ради уклав договір з ТОВ «Топаз» на капітальний ремонт цього будинку, який би коштував 12 мільйонів гривень.

Ремонт мали закінчити до 22 грудня, проте під’їзд і досі зруйнований. Володимир Биков, начальник обласного управління архітектури, пояснює, що за висновком експерта два під’їзди цього будинку потребували частково ремонту і відновлення (даху, стін і т.п.). А по третьому під’їзду ситуація складна: спочатку був висновок про часткову руйнацію, а потім, що весь під’їзд, включаючи перший поверх, необхідно розібрати. Укладений договір на аварійно-відновлювальні роботи. Але це відновлення перших двох під’їздів і розбір третього. Наразі не існує робочого проєкту по відновленню цього під’їзду.

Протягом останніх трьох місяців мешканці так і не отримали від міської ради конкретної відповіді щодо подальшої долі свого під’їзду. Як результат – скарги до правоохоронних органів, офісу президента, обласної військової адміністрації.  Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, спільно з Олексієм Дрозденко головою Сумської МВА, доручили архітектору розібратися з ситуацію. І зараз він намагається  знайти рішення. 

У Сумській області через російські атаки пошкоджені будинки у 39 громадах. За даними обласного архітектора Бикова, за компенсацією через пошкодження житла звернулися 1649 мешканців області, з яких 1143 жителям за допомогою електронної публічної послуги «Є-відновлення» нарахована компенсація в розмірі до 200 тисяч гривень (на загальну суму у понад 105 мільйонів гривень). 

Станом 21 листопада з заявами про зруйноване в наслідок російської агресії майно звернулися 95 мешканців Сумщини, з них 22 жителі отримали сертифікати на відновлення чи придбання житла на суму понад 23 мільйони гривень. 

«Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакцій газет «Вість» та «Суми. Сьогодні» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США»