З настанням осені жителі прифронтових територій України зіштовхнулися з аномальною кількістю мишей та пацюків. Непрохані «гості» заполонили будинки, навіть порожні, а люди не приховують свого розпачу. Те, що вдалося зберегти під час окупації, обстрілів та затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС – нині просто знищують гризуни. Під загрозою не лише майно, а й здоров’я, бо таке сусідство може обернутися спалахом епідемії. 

«Гризуни забираються в речі та продукти. Вони прогризають нори в кімнатах будинку та псують стіни, меблі й одяг. Моя сусідка змушена викинути повну коробку з крупами, бо миша влаштувала там гніздо і встигла вивести потомство», – скаржиться Наталія Заєць, жителька міста Снігурівка у Миколаївській області.

Проблему з мишоподібними гризунами підтверджують і в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Херсонській області. Вони отримали чимало скарг від людей  та з’ясували, що шкідники атакують житлові помешкання не тільки в сільських населених пунктах, а й у містах. Спеціалісти закликають не зволікати і пропонують дієві методи боротьби з гризунами. 

Впродовж  трьох місяців кожен ранок жительки міста Снігурівка на Миколаївщині, Наталії Заєць починається з полювання на мишей. Вона обходить пастки, які поставила. Наразі таких точок у будинку вісім, і це тільки ті, які пані Наталія змогла відшукати. 

«Відбувається щось дійсно страшне – гризуни всюди. Я жила у літній кухні, тут же й тримала всі продукти харчування, а будинок стояв порожнім. Там ніколи не було мишей, а зараз їх дуже багато. І це не домашні маленькі миші, а польові – великі та довгі. А в будинках людей, які живуть на околицях, ще й щури завелися», – ділиться Наталія. 

Ще більшою є проблема у сільській місцевості. Оксана Власенко з села Івано-Кепине приїздила додому в серпні цього року, на той момент гризуни тільки почали з’являтися у помешканнях. 

«Зазвичай гризунів можна побачити тільки після закінчення жнив, а інколи взагалі з настанням холодів. А тут їх вже було так багато і вони зовсім не боялися людей. Наприклад, я була на кухні, повертаюся, а на столі пацюк. Він подивився на мене і спокійно пішов далі», – згадує Оксана.

З нашестям гризунів з початком осені самотужки намагаються боротися і жителі Херсонщини. Село Софіївка розташоване на березі лиману в 25-ти кілометрах від Херсона й так само потерпає від незваних сусідів. Люди налякані не просто аномальною кількістю гризунів, а й їх активністю. Побачити мишу чи пацюка у власному ліжку – звичайні реалії для місцевих. 

«Прокидаєшся вночі від шурхоту поруч з тобою або від відчуття, як хтось по тобі пробігся. Тобто гризуни зовсім не бояться людей! Вдень ще можна якось перепочити від них: ти лише чуєш як вони щось гризуть під підлогою чи на горищі. А ось вночі миші “ходять табуном” по шафах, столах, ліжках. Боїмося, що ця навала нас просто з’їсть», – не стримує емоцій пані Ольга.

І така ситуація спостерігається по всій області. Тетяна Фоменко з селища Нововоронцовка зазначає, в розбитих обстрілами будинках гризуни вже розвели цілі поселення. Те, що не знищили снаряди та вогонь, доїдають миші. 

«Вони згризають все: від стелі до підлоги. А потім перейдуть далі, до помешкань, де люди живуть. Гризуни – переносники небезпечних  хвороб, вони можуть не просто отруїти зерно чи воду, а й заразити домашню худобу та людей! Ми протидіємо як можемо. У хід йде отрута, липучки, мишоловки та коти, яких ми спеціально заводимо вдома. Однак результату немає. Це біда, про яку не можна мовчати!» – пояснює пані Тетяна. 

Попри таке небезпечне сусідство залишати свої будинки люди не мають наміру. Наголошують, що  будуть протидіяти навалі гризунів, тільки треба віднайти дієвий метод.

Збільшення популяції гризунів – наслідок військових дій

Від збільшення популяції гризунів страждають і аграрії півдня України. Член Всеукраїнської Аграрної Ради та голова фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко розповідає, що подібні спалахи є періодичним явищем та, зазвичай, відбуваються раз на чотири роки. Головним фактором для регулювання кількості мишей й пацюків є погодні умови у зимовий період та систематична протидія шкідникам. 

Таку думку підтверджує і доцент кафедри ботаніки та захисту рослин Херсонського державного аграрного-економічного університету, Іван Мринський. Він зазначає, попереднє збільшення чисельності гризунів спостерігалося в 2019-2020 роках, тож в 2022 році, згідно з природним циклом, мало бути зменшення їхньої кількості. Однак повномасштабне вторгнення та безпосередньо військові дії на території області вплинули на ситуацію зовсім протилежно. 

Експерти виділяють чотири причини цьогорічного нашестя гризунів: 

Покинутий врожай. Більшість сільськогосподарських територій були засіяні з зими 2021 року, наприклад, озимою пшеницею. В 2022 році значна кількість цього врожаю на півдні України не була зібрана. Таким чином створено потужну кормову база для гризунів. Сюди також варто додати подальше зростання на цих територіях бур’янів та іншої зеленої маси, які теж є харчовою базою для них. 

Часткове зникнення сільгоспгосподарства. Через окупацію та бойові дії, а також через те, що велика кількість полів і досі залишається замінованими – фермери не мають можливості здійснювати свою діяльність. Зокрема, механічну обробку ґрунту, під час якої  знищуються нори гризунів.

Підрив Каховської ГЕС. Під час затоплення територій гризуни або мали втопитися, або переміститися на безпечну відстань від води. Саме тому вони з’явилися у найвіддаленіших та найвищих точках Миколаївської та Херсонської областей.   

Зменшення популяції хижаків. В регулюванні чисельності мишей велику роль відіграють вовки, лисиці, сови чи інші хижі птахи. Зокрема для вовків гризуни складають 70% раціону, а для сов – 80%. Гучні вибухи, розтяжки, міни не лише вбивають цих хижаків, а й змушують їх мігрувати на більш спокійні території. 

Крім того, за словами місцевих жителів, в прифронтових районах відсутні рейди карантинних служб та агрономів, які здійснювали моніторинг і заходи труїння гризунів до повномасштабної війни. 

Небезпека від зростання популяції мишей

Становить загрозу ще одна генетична властивість гризунів. Ніхто з них не спить взимку, тому за сприятливих умов хвостаті шкідники можуть швидко  розмножуватися навіть у цей період. 

«Загалом у домашніх мишей кількість поколінь за рік сягає восьми, а приплід нараховує 5-8 дитинчат. А у польових мишей доходить до десяти поколінь та 10-12 дитинчат за раз», – пояснює Іван Мринський.

А ось на питання «Чи зникне проблема з холодами?» науковець впевнено відповідає, що ситуація може тільки погіршитися. Гризуни не бояться дощу, снігу чи морозу. Натомість із зниженням температури будуть шукати більш теплі та комфортні місця, щоб перезимувати. 

«Єдиний найбільш неприємний фактор для них – коли розтане сніг чи піде злива й буде багато води, а потім все це різко замерзне. Ось цей стан ожеледиці та заледеніння для мишей й пацюків смертельний. Якщо таке станеться цієї зими – значна кількість цієї навали загине», – говорить пан Іван.  

Мишоподібні гризуни переносять небезпечні інфекційні захворювання, що може спричинити епідемію, зокрема сибірки, туляремії, бруцельозу, ботулізму, а особливо небезпечними є сказ і лептоспіроз. 

Визначити візуально, чи є гризун носієм хвороби майже неможливо. Крім того частина інфекцій передається від них до тварин і людей за допомогою бліх, кліщів та інших паразитів. Загалом існує два шляхи зараження:

1. контактний – безпосередній контакт з хворим гризуном, його виділеннями чи зараженим ним середовищем (наприклад, водоймами);
2. аліментарний – через вживання продуктів та води, інфікованих екскрементами гризунів.

«Саме тому людям необхідно бути обережними з гризунами: як живими, так і мертвими. Якщо говорити про сказ, то найбільший ризик становить проникнення збудників хвороби у кров. У випадку з лептоспірозом – то слабкість, пожовтіння шкіри та слизових оболонок. Тож коли ви відчули нездужання і підозрюєте, що це внаслідок контакту з мишею чи пацюком – необхідно негайно звернутися до лікаря і пройти обстеження. Інакше це може коштувати вам життя», – наголошує начальниця Херсонського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області Марина Малахова.

Зважаючи на кількість мишоподібних гризунів та їх надмірну активність, фахівці Херсонського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області закликають не панікувати, а дотримуватися кількох простих правил. 

1. Дезінфікувати робочі поверхні на кухні, посуд та інші речі, з якими ви маєте постійний контакт. 
2. Продукти зі слідами псування чи екскрементами краще викидати. В іншому випадку – вживати тільки після термообробки. 
3. Якщо є підозра у зараженні гризунами води – використовувати у вживання чи побуті тільки після безпосереднього кип’ятіння (15-20 хвилин).
4. Зберігати продукти харчування у скляних чи жерстяних банках. Накривати місця зберігання харчів та відходів чимось щільним, аби туди не могли потрапити гризуни. 

Рішення

Побороти мишачу навалу в умовах воєнного стану швидко не вдасться. Аграрії Півдня України Сергій Рибалко та Руслан Бурлак, спираючись на власний багаторічний досвід, зазначають – боротьбу з гризунами слід вести систематично та комплексно. 

«Зупинити нашестя гризунів буде складно, адже до збільшення популяції призводить зменшення дератизаційних заходів. Ще до війни на своїх полях ми використовували спеціальні бактеріологічні та хімічні засоби, та такі методи боротьби є виключно індивідуальними та погоджуються з відповідними контролюючими службами, – ділиться Сергій Рибалко. – А ще використовували спеціальні відлякувачі. Пристрій генерує ультразвук, який сигналізує миші про небезпеку і вона покидає дану місцевість. Це найгуманніший спосіб, адже він не може вбити чи заподіяти фізичної шкоди гризунам». 

Практикують фермерські господарства і комбінування різних методів та засобів протидії гризунам.

«При появі гризунів на полях, перш за все, необхідно зробити запилення нір та троп спеціальними хімічними препаратами. Потім встановити механічні пастки: не менше трьох на 100 кв.м. І останній крок – розкидування отруйного зерна в місцях проживання мишей. Також не можна щороку садити на одному полі те саме. Потрібно міняти посів, щоб не було гризунів та хвороб на рослинах», – пояснює Руслан Бурлак.  

Що ж стосується домашніх господарств, фахівці радять механічні та електричні мишоловки, куди можна покласти шматок ковбаси чи змоченого в олії хліба; клейові пастки; ультразвукові пристрої; отруту. При цьому, якщо вдома є кішка або ви плануєте застосовувати отруту біля курей – використовувати хімічні препарати не можна, тільки біологічні. Вони налаштовані на зниження кількості саме гризунів й не нашкодять іншим тваринам.

«А ще я рекомендую скористатися охайністю щурів. Попри умови свого існування – вони насправді ще ті чепуруни. І це їх слабке місце. В нагоді стане звичайний попіл, який отримується після спалювання деревини чи соломи. Він має лужну реакцію і потрапляючи на щурячі лапки, язик чи всередину викликає в нього хімічний опік. Гризунам це, звичайно, не подобається і вони намагаються піти звідси», – додає Іван Мринський. 

А ось чи можливо попередити нашестя гризунів на майбутні роки? Та що буде, якщо з ними не боротися взагалі? Експерти наголошують, збільшення та зменшення популяції – закономірне природне явище. Тому коли зростає чисельність мишей та пацюків, вони самі складають собі конкуренцію. Зокрема мають нестачу їжі для потомства, а через ослаблення імунітету більше хворіють та вмирають. Тож надалі чисельність гризунів однозначно знизиться.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Херсон Плюс» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.