Наразі в Україні налічується майже 160 тисяч зруйнованих через бойові дії будівель та споруд. Приблизно 20 тисяч — багатоповерхові.

Кожного дня Росія спричиняє нові руйнування. Найбільше страждають прифронтові населені пункти на Донеччині, Луганщині, Херсонщині та у Запорізькій області. Багато зруйнованих будинків залишається в окупованих містах — у Маріуполі, Сєвєродонецьку, Рубіжному та Бахмуті.

В результаті мільйони людей опинилися без житла. Їм нікуди повертатися, тому країна потребує дієвого рішення для відбудови. При цьому важливо врахувати помилки, які допускалися під час будівництва домівок у минулому, – низьку енергоефективність, значний вуглецевий слід під час виробництва будматеріалів та неконтрольовану висотну забудову найбільших українських міст. 

Конопляний будинок для 30 родин 

У селі Горішнє, що на Львівщині, переселенці вже другий рік зводять власний багатокімнатний будинок з костробетону. В основі цього матеріалу – костриця, подрібнені стебла промислової коноплі.

Один із засновників проєкту — Євген Моїсеєв. З початку повномасштабного вторгнення разом з родиною він виїхав з Києва на захід країни. І тут почав допомагати людям, що тікали від бойових дій з різних областей України.

Його громадська організація GoFriends реалізувала кілька суспільно-корисних проєктів: створила соціальну їдальню та тимчасове житло для родин переселенців на базі санаторію, а також вікдрила екологічну ферму, де переселенці самотужки будують собі будинок з конопель, у якому зможуть жити скільки їм потрібно.

Будинок почали зводити у червні минулого року. Наразі збудовані стіни та є покрівля. Після завершення усіх робіт тут зможе оселитися до 30 родин. 

«У перший рік повномасштабного вторгнення була нестабільність у постачанні будівельних матеріалів. Тож ми шукали рішення, як найкраще реалізувати цей проєкт», — розповідає Євген Моїсеєв. Тоді йому порадили український екологічний стартап, який займається виготовленням суміші для будівництва з костробетону.

Технологія

Тож як саме рослина перетворюється на міцний будівельний матеріал? За основу беруться промислові коноплі. Тетрагідроканабінолу (ТГК) у таких сортах менше за 0,08%. Саме ТГК є основною психоактивною речовиною у рослині.

Коноплі вирощують, збирають, висушують і подрібнюють. У процесі будівництва подрібнений природний матеріал змішують з водою та модифікатором. Модифікатор робиться на основі вапна та не містить токсичних матеріалів, але при цьому дарує суміші міцність та енергоефективність.

З суміші за допомогою опалубку формують стіни.

Матеріал вогнестійкий, добре зберігає тепло та завдяки вапну стійкий до цвілі та комах шкідників. Будинки з конопель можуть бути будь-якої форми.

Один з сьогоднішніх інвесторів компанії Hempire Сергій Бойко колись замовив собі проєкт домівки з конопель. В результаті ідея настільки надихнула його, що тепер він поширює цей підхід будівництва в Україні та за кордоном.

«Завдяки своїм властивостям цей матеріал здатний створювати оптимальний мікроклімат в оселі. Він може самостійно регулювати рівень вологи в будівлі впродовж року і підтримувати її на рівні 40-60 відсотків. Альтернативний матеріал — це саманна глина, але вона холодна», — розповідає Сергій.

Переосмислені екологічне рішення

Сучасна українська архітектура часом перенасичена хмарочосами зі скла та бетону, тому, на перший погляд, може здатися, що будівництво з конопель — це примітивна технологія з минулих століть. Дійсно, будинки з використанням природних матеріалів будували багато століть тому. Але сьогодні на це рішення наважуються люди різних професій.

Олег Рабан та Катерина Демидюк — молода пара з Луцька. Нещодавно вони вирішили звести будинок у селищі Гаразджа. Олег — програміст, Катерина за освітою ландшафтна дизайнерка, а зараз є головою громадської організації «Нуль відходів Луцьк». Вона вивчає та поширює пермакультуру — спосіб ведення сільського господарства без шкоди для довкілля.

Саме через екологічність вони обрали будівництво з костробетону. Пара спеціально досліджувала різноманітні екопоселення, зокрема в Данії та Ірландії.

Для себе вони вирішили збудувати барнхаус. Такі будинки зовнішньо нагадують амбар, але часто мають великі вікна.

«На початку ми хотіли, щоб наш дім виглядав, як хата-мазанка, але в більш сучасному варіанті. Фасад хотіли вкрити глиною, але через специфіку барнхаусів згодом зрозуміли, що це неможливо, бо через погодні умови глина буде забруднюватись та вимиватись. А оздоблювати фасад ненатуральними матеріалами не має сенсу, оскільки тоді будівництво з костробетону втрачає сенс», — розповідає Олег.

Коноплі не надто вибагливі до ґрунту, як, наприклад, льон, а також не збіднюють землю так, як інші агрокультури.

За підрахунками Олега, будівництво з конопель на 20-30% дорожче, ніж будівництво з цегли чи бетону.

«Але в довготривалій перспективі можна заощадити на опаленні. Принаймні про це з власного досвіду говорять усі, хто живе в будинках з конопель», — зазначає Олег.

Енергоефективність такого будинку досягається завдяки пористій структурі будматеріалу, яка краще зберігає температуру.

Рішення для деокупованих територій

В Україні коноплі для промислових цілей найбільше вирощують у Сумській області. У Глухові на Сумщині знаходиться Інститут луб’яних культур НААН України, де селекціонери колись вперше вивели спеціальні сорти промислових конопель з низьким складом ТГК.

Ще до початку повномасштабного вторгнення інститут вів перемовини з партнерами з Херсонської області. Планувалось засіяти землі області промисловими сортами, а зібрану культуру використовувати для будівельних та теплоенергетичних технологій.

«В Україні у 2023 році було засіяно 2,5 тисячі гектарів конопель. За останні роки ми досягали рівня до чотирьох тисяч гектарів посівів в Україні. Це мало, якщо брати до уваги наші аграрні потужності. Наприклад, в Литві це 7-8 тисяч гектарів», — розповідає старший науковий співробітник Інституту лубʼяних культур Олег Примаков. 

За словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського, в Україні приблизно 20% орних земель знаходяться під російською окупацією. Це болісний удар по українському фермерству.

Після деокупації територій землі спочатку потрібно буде розмінувати. Українські екологи неодноразово порушували питання забруднення українських земель внаслідок бойових дій хімічними елементами, що викидаються в атмосферу та ґрунт після розриву снаряда, бомби чи міни. І саме тут можуть допомогти промислові коноплі.

«Промислові коноплі дозволяють розпушувати ґрунт. За певних технологій їх можна використовувати на закинутих землях сільськогосподарського призначення. Ми планували брати участь у такому проєкті щодо “чорнобильських земель”, оскільки коноплі також здатні поглинати певне радіоактивне забруднення з ґрунту», — пояснює Олег Примаков.

У світі поки є не так багато прикладів будівництва багатоповерхових та багатоквартирних будинків з технічних конопель. Такі будівлі частіше бувають одно- чи дво- поверховими. Але можна планувати екологічні та енергоефективні двоповерхові будинки вже на деокупованих територіях для українців, що залишились без власного житла внаслідок бойових дій.

Будинки з костробетону не потребують особливих кліматичних умов та певних показників міцності ґрунту, тому їх можна будувати у будь-яких областях України, включно з Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою.

На сьогодні в Україні вирощуванням промислових конопель займаються до 30 компаній, а переробленням — до 10. Наразі це невисокі показники, проте сфера вважається доволі перспективною. Технічні коноплі наразі вирощуються в понад 30 країнах світу. І із залученням зелених інвестицій з інших країн ця галузь може сильно просунутись в одній з провідних аграрних держав Європи — Україні.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Східний варіант» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.