До початку повномасштабної війни на під’їзді до села Киселівка Миколаївської області простиралися поля квітучого ріпаку, тягнулися до сонця соняшники, колосилося збіжжя. Сьогодні у цих родючих ґрунтах не насіння озимих, а нерозірвані боєприпаси, військова техніка та міни.

Село розташоване неподалік Снігурівки, яку звільнили від російських окупантів восени минулого року. Протягом довгих місяців Киселівка фактично знаходилася на лінії фронту. Минуло більше року, як туди помалу почало повертатися життя, однак і досі довкола неї землі, які ще не вдалося очистити від слідів бойових дій.

Переважно, розміновують поля місцеві фермери, які досі не мають змоги нормально посіяти. У складніших випадках викликають рятувальників.

«Я з хлопцями лізу в поля. Якщо щось сильно страшне — лишаємо там, викликаємо ДСНСників. Було таке, що вони приїжджали кожного дня, бо ми постійно збирали з іншими фермерами снаряди. Частково розмінували, але ще понад 50% полів забруднені. Туди ще нога навіть не ступала», — розповідає аграрій Сергій Каушан.

Що ближче місцеві просувалися, розчищаючи землі, до колишньої лінії зіткнення, то більше боєприпасів знаходили. Якщо на початку їм траплявся один снаряд на 50 гектарів, то далі лише за годину пошуків знаходили щонайменше два-три, говорить Сергій.

Власними силами йому вдалося очистити до 35% земель, які обробляє його господарство. Навесні вже планує сіяти вперше за час повномасштабної війни. Наразі поля поросли майже метровим бур’яном, тож після зими, коли його притисне до землі, чоловік сподівається повернути в обробіток ще стільки землі. На інші — навіть не планує заходити.

«Туди ніхто не полізе, бо земля геть брудна. Там було дуже багато підривів техніки. Ми навіть не розуміємо, що там коїться. Я сам не полізу і хлопців своїх не пущу. Зараз у нас фермери взагалі відмовляються від обробки полів, навіть тих, що самі розчистили, бо трактори підриваються. Ми ж познаходили лише поверхневі, а скільки там закопано, не уявляємо», — додає він.

Частину розбитої техніки, що труїла землю, вже позабирали військові. 

«Було багатенько БМПшок, Урали, ЗІЛи. Військові їх більше місяця розміновували, розбирали, вантажили кранами на евакуатори», — згадує чоловік.

Однак і досі на питання про терміни повернення ґрунтів під ними до життя відповіді немає. 

Таблиця Менделєєва в українських ґрунтах

Оскільки значну частину території досі не розміновано, оцінити ступінь та об’єми забруднення ґрунтів на півдні України наразі складно. Втім, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу наводить свої розрахунки. Згідно з даними фахівців, станом на листопад у Миколаївській області було забруднено майже 100 тисяч квадратних метрів ґрунтів, в Одеській — 3,8 тисячі. Загальну суму збитків оцінили у понад 870 мільйонів гривень. В екоінспекції відзначають, що обстежували переважно ділянки, які постраждали через обстріли військових, енергетичних об’єктів, підприємств тощо. Це означає, що комплексно оцінити вплив на грунти у саме місцях бойових дій поки складно. 

У майже половині відібраних зразків було перевищення вмісту нафтопродуктів, в деяких пробах —  органічних речовин, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральних та рослинних олій, рослинних та тваринних жирів, мил, смол, важких вуглеводнів тощо). 

Також екоінспектори відбирали проби ґрунту у місцях, підтоплених в результаті підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. Там було виявлено перевищення вмісту амонію, нітратів, фосфору та хлоридів.

Та окрім цього є ціла низка негативних чинників впливу війни на ґрунти: це проїзд важкої військової техніки, вибухи ракет та інших видів зброї, зведення фортифікаційних споруд, знищення полезахисних лісомуг, замінування полів.

Особливо страждають землі сільгосппризначення, зазначає докторка сільськогосподарських наук, професорка Миколаївського національного аграрного університету  Валентина Гамаюнова.

«Ґрунт забруднюється, порушується його структура, підсилюються процеси ерозії, а заміновані поля до повного розмінування не можна використовувати для вирощування сільськогосподарських культур», — говорить вона.

Вибухи боєприпасів призводять до утворення вирв, накопичення тонн металобрухту і канцерогенного сміття, забруднення важкими металами та хімічними речовинами. Більш того, у ґрунт потрапляють важкі метали, які здатні накопичуватися ще й у рослинах. А внаслідок окиснення вибухівки у повітря та ґрунт надходить сірка, яка в контакті з опадами перетворюється на сульфатну кислоту, що може нашкодити мільйонам організмів у родючому шарі ґрунту. 

Наукова співробітниця відділу геохімії техногенних металів та аналітичної хімії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАНУ Анастасія Сплодитель наразі є експерткою проєкту «Natural potential in community plans of the post-war Mykolaiv Oblast», який реалізується за підтримки МЗС Чехії.

В рамках проєкту, зокрема, дослідили воєнний вплив в окремих громадах Миколаївщини. Вона розповідає, що військові дії вплинули на якість місцевого повітря.

«Території громад Миколаївської області (Снігурівська, Первомайська, Шевченківська) забруднені свинцем, цинком, міддю, нікелем тощо. Вони утворюють геохімічні аномалії, які перевищують гранично-допустимі концентрації», — зазначає Анастасія Сплодитель.

Також в ґрунтах сіл Безіменне Снігурівської громади і Квітневе Первомайської громади виявили значне накопичення свинцю. Найменш забрудненими свинцем, в порівнянні з іншими частинами громад, є села Зоря та Новогригорівка Шевченківської громади. А порівнюючи зразки ґрунту із різних сіл постраждалих через війну громад, фахівці дійшли висновків, що свинець інтенсивніше мігрує в чорноземах певного типу.

Науковиці з Миколаївського національного аграрного університету  попереджають про наслідки таких забруднень для здоров’я людей та рослин.

«Це велика загроза, оскільки значна частина важких металів  надзвичайно токсична навіть у мінімальних кількостях. Вони не розкладаються у ґрунті, а можуть концентруватися в живих організмах, викликаючи при цьому різні патології», — говорить доктор сільськогосподарських наук, професорка Антоніна Дробітько.

Вона додає, що деякі важкі метали є життєво важливими елементами для рослин. Проте надлишок може призводити до їх значного отруєння, а підвищення у 1,5–2,5 вмісту у ґрунті рухомих форм міді, цинку, свинцю та кадмію, які часто можна знайти у місцях бойових дій, викликає зниження урожайності та погіршення якості сільськогосподарської продукції.

Чи можна з цим щось зробити?

«Зусилля країн щодо очищення ґрунту після війн залишаються несистематичними та здійснюються в кожному конкретному випадку окремо. Тим не менше, більшість країн світу, які зазнали впливу військових дій, розробляють і мають стратегії управління поствоєнними землями на рівні нормативно-правового регулювання, програм із відновлення», — говорить Анастасія Сплодитель.

На думку науковиці, постраждалі внаслідок бойових дій землі можна  відновити із застосуванням цілого арсеналу технік. Наприклад, щодо забруднених хімічними речовинами розроблено численні методи фізичної, хімічної та біологічної ремедіації (очищення). Тут йдеться про рекультивацію — перетворення забруднених земель у придатні для подальшого господарського використання.

Також Україна має досвід відновлення земель, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: мова вже йде про консервацію тих, що зазнали катастрофічних пошкоджень.

«За масштабами та ступенем пошкодження земель наслідки співставні із бойовими діями, тому досвід застосування підходів і методів відновлення ґрунтів є важливим для післявоєнної України. Важливий прецедент — переважна більшість ушкоджених земель була об’єднана у межах Чорнобильського біосферного заповідника, землі законсервовані і піддані природному відновленню. Схожа практика для поствоєнних забруднених земель застосована, наприклад, у Франції», — говорить Анастасія Сплодитель.

Водночас сьогодні є рішення, які вже можуть впроваджувати аграрії півдня для зменшення негативного впливу війни на ґрунти, зазначають науковиці з аграрного університету Антоніна Дробітько, Валентина Гамаюнова та Тетяна Манушкіна.

Моніторинг ґрунтів. Йдеться про використання геоінформаційних технологій, які допоможуть визначити характер пошкодження чи забруднення. Такі технології дозволяють створювати багатошарові інтерактивні карти, які містять усі дані про поля, склад грунтів, допомагають спостерігати за станом посівів тощо. Вже залежно від наявної інформації можна буде проводити відновлення.

Вирощування певних культур. Треба обирати культури, які можуть давати врожай за підвищеного вмісту важких металів, але при цьому вирощена продукція не буде небезпечною. Зокрема, такою культурою є кукурудза. А от «популярний» на півдні соняшник, навпаки, має природну властивість накопичувати цезій та кадмій, тому вирощувати його на забруднених ґрунтах не рекомендується.

Фіторемедіація. Це комплекс методів очищення з використанням зелених рослин. Забруднений ґрунт можна відновити поступово, якщо висівати культури, які виводять забруднювачі з ґрунту. Зокрема, на півдні України це може бути горох або енергетична культура міскантус гігантський.

Спеціальна система удобрення. Вона має обов’язково включати органічні добрива., На полях, що вигоріли, відбувається зниження вмісту гумусу, знищення мікроорганізмів і рослинних решток – і водночас підвищуються концентрації рухомих форм важких металів. Такі добрива збагачують ґрунт гумусом та загалом поліпшують його властивості, що допомагає знизити шкідливий вплив.Найдешевшим для збагачення ґрунту — є солома зернових колосових культур, рослини-сидерати (наприклад, бобові) та залишки всіх сільгоспкультур, що лишаються на полях після жнив. 

Також доцільним є використання фосфорних добрив. Вони мають здатність до детоксикації важких металів. Можна використати і сорбенти, наприклад, цеоліти, базальтові туфи, які очищають ґрунти від радіонуклідів і важких металів

Використання сучасних мікробіологічних препаратів та деструкторів. Вони пришвидшують розклад залишків. Органічні добрива та мікробіологічні препарати можуть поступово виправити негативні наслідки, говорять в університеті.

Рекультивація для сильно забруднених ґрунтів. Мова йде про механічне загортання бульдозерами та грейдерами ґрунту. Після цього застосовуються органічні добрива та меліоранти для поступового відновлення.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «НикВести» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.