В перші місяці повномасштабного вторгнення багато українців виїздили за кордон, залишаючи домашніх тварин. В результаті в окупованих, деокупованих і прифронтових населених пунктах у небезпеці залишилися покинуті напризволяще собаки та коти – зараз Україна входить до першої десятки країн за кількістю безпритульних тварин, в 2023 році їхня кількість сягає 140 тисяч.

Нацгвардійці в Миколаївській області згадують, що людям, до яких після деокупації села прибилася покинута бельгійська вівчарка на ім’я Макс, пропонували викупити пса за суттєву суму. Але нові власники вирішили віддати собаку на службу саме до Нацгвардії. Макса поступово залучали до роботи: спочатку до конвоювання та екстрадиції підсудних, охорони громадських місць і перевірки транспорту на блокпостах.

«Пес швидко звик до наших кінологів. Сьогодні Макс кожен день виконує службові бойові завдання та завдання з конвоювання», — розповідають у 19-му полку охорони громадського порядку Національної гвардії України.

Але історія Макса не поодинока. Найбільш масштабні операції порятунку тварин здійснені вже після руйнації окупантами Каховської ГЕС, коли вода затопила десятки населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини. Тоді до порятунку й евакуації тварин долучилися військові, рятувальники, волонтери і звичайні люди.

Херсон

Після підриву Каховської ГЕС у Херсоні облаштували дві найбільші точки виходу на воду для евакуації людей і тварин. Сергій Луденський, засновник ГО «Захист тварин України», який евакуював тоді тварин, згадує:

«Я побачив якусь пляму, а підпливши ближче, зрозуміли, що то пес, поряд із яким плавала його будка. Ціпок не був вбитий у землю, і це дало йому змогу вижити. Тоді собака поводився агресивно, тому я перемотав ковдрою руку, щоб витягнути його з води, але одна лапа заплуталася під водою за мотузку, і коли я шукав ніж та тримав собаку на плаву, я вперше побачив емоції в собаки. Він уже зневірився, просто розслабився і почав іти під воду. Але нам вдалося його врятувати і доставити в пункт евакуації».

Засновник громадської організації «Захист тварин України» розповідає, що тоді тварин вивозили на так звані точки евакуації, де їх забирали інші волонтери та доставляли до найближчих притулків Херсонщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини.

«В перші дні був хаос, тоді тварин просто забирали й доставляли в будь-які опорні пункти, дуже багато тварин поїхало в Миколаїв. Після цього ще місяці три в мережі власники, які не встигли потрапити додому, тому що вода затопила їхні домівки, шукали своїх тварин. Тому ми створили координаційний чат з іншими волонтерами, і коли був запит, наприклад, шукають таку тварину, інші волонтери відповідають: ми її повезли туди. На момент, коли потрібна була оперативність, то тварини не фіксувалися. Але пізніше, десь на день третій, спільними зусиллями вдалося все надолужити», — розповідає Сергій Луденський.

Керівниця миколаївської благодійної організації «БФ “Юніті+”» Олена Бардан згадує, що було багато складнощів, не всіх тварин вдалося врятувати. Але є історія, яка її вразила. Бригада почула собаку і рушила в той бік, звідки лунав звук, аби його витягти, а знайшли ще й жінку, яка на той момент була без свідомості. Собака кликав на допомогу і таким чином врятував свою власницю.

У миколаївських притулках та центрах, як і в багатьох інших, після евакуації тваринам надавали медичну допомогу. Потім багатьом  з них вдалося знайти родину. Проте у миколаївському комунальному центрі захисту тварин й сьогодні перебувають десятки тварин, які чекають на люблячих власників.

Всім, хто планує забрати врятовану тварину в родину, слід знати, що вона може довше адаптовуватися до нових умов життя.

Проблеми для власників врятованих тварин

Олена Бардан пояснює родинам, які вирішили забрати тварину додому, що найважливіше — дати тварині час адаптуватись. Потрібно спокійно перечекати період, коли вона психологічно ще не готова прийняти нових власників.

«Можливо, така тварина перебувала в епіцентрі сильних обстрілів, тож люди мають дати їй час на розуміння того, що в новій ситуації їй спокійно, і дати можливість звикнути до нових власників, як і власникам до тварини. Це нормально і зазвичай займає один — два тижні. Також раджу проводити з цією твариною більше часу і не зникати одразу на роботі, аби їй було трохи легше, а ви мали можливість звернути увагу на її звички. Моя найбільша порада: якщо ви вже вирішили змінити чиєсь життя, спробуйте з розумінням ставитись одне до одного, а саме до того, що вона звикає до ваших звичок, як і ви до її».

Кількість бродячих тварин на вулицях збільшується переважно через безвідповідальних громадян, які спершу беруть цуценя або кошеня додому, але, зіштовхнувшись зі складнощами, викидають їх на вулицю. Для повного розв’язання цієї проблеми потрібні комплексна робота місцевої влади, громад та звичайних людей. 

Сьогодні існує кілька способів зменшити популяцію безпритульних тварин:

• стерилізація;
• адопція (прилаштування в родину);
• штрафи власникам, які неналежним чином доглядають тварину, зокрема й викидають на вулицю.

За даними дослідження організації UAnimals, у притулках та на утриманні волонтерів у тилових областях їхня кількість зросла на 20-30%, а в прифронтових областях — на 60% у зооволонтерів та на 100% у притулках. 

Серед різних методів захисту від неконтрольованого розмноження та низки захворювань стерилізація є найефективнішою та найпоширенішою – у світі, впевнена волонтерка Яна Фіненко. Тому перед тим, як відправити тварин у притулок, їх стерилізують в Центрів захисту тварин. Наприклад, у Кривому Розі окрім волонтерів стерилізацією займаються працівники комунального «Центру поводження з тваринами», які відловлюють вуличних тварин, стерилізують та після загоєння повертають їх у місця виловлювання. Яна Фіненко говорить, що міська програма працює, але не так глобально, як хотілося б волонтерам. 

Тому до програм стерилізації долучаються і місцеві волонтери. Криворізькі волонтери притулку «Рукавичка-КР» мають угоду з місцевою ветеринарною клінікою «ЛяМур», лікарі якої надають послуги тваринам притулку в кредит та зі знижкою. Це дає волонтерам час зібрати кошти на лікування, стерилізацію та реабілітацію тварин. Власниця криворізького притулку Олена Павлова розповідає, що спершу  ветклініка надає послуги, а вже потім вони оголошують збір на офіційних сторінках , щоб оплатити процедуру та лікування. 

«Наш притулок знаходиться у селищі міського типу під Кривим Рогом, тому окрім наших тварин по вулицях бігають тварини інших мешканців, і звісно вони у більшості випадків не стерилізовані. І це можна зрозуміти, тому що, наприклад, у бабусь немає змоги відвести та грошей оплатити стилізацію котів та собак, тому ми допомагаємо й місцевим та возимо їх тварин на стерилізацію», — розповідає Олена Павлова.

Кошти на лікування, стерилізацію та утримання у притулках криворізькі волонтери збирають не лише онлайн на офіційних сторінках, а на благодійних заходах у місті. Наприклад, у грудні цього року волонтери  «Рукавичка-КР» провели форум «Blago day», під час якого вдалося зібрати понад 20 тисяч гривень.

Благодійна організація «UAnimals», яка є членом міжнародних організацій порятунку тварин, запустила всеукраїнську ініціативу стерилізації тварин «Долаємо безпритульність завдяки стерилізації». Ця програма діє у 19 містах України, вже стерилізовано понад 33 тисячі тварин. 

«UAnimals організовує стерилізацію та вакцинацію безпритульних тварин, тварин у притулках та мініпритулках домашнього типу, а також тварин пенсіонерів, переселенців та інших людей, які не можуть оплатити ці процедури самостійно. Ми стерилізуємо тварин тільки за умови, що опікуни забезпечать їм перетримку після процедури на 2-3 дні», — говорять волонтери організації.

Тож рішення є. Волонтери говорять, що роботи у цьому напрямку достатньо, тому кожен може доєднатися та допомогти зібрати кошти на стерилізацію, стерилізувати свою тварину або подарувати тварині з притулку дім у люблячій родині. 

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «1kr.ua» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.