Більшість норвежців обігрівають свої оселі тепловими насосами. Як їм вдалося цього досягти?

Водночас у британській та німецькій пресі розгорнулися потужні інформаційні кампанії проти теплових насосів.

Дата публікації: 24.12.2023 Розділ: Новини, Топ-новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 288 днів. За цей час ми опублікували 23576 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Дві третини домогосподарств п’ятимільйонної Норвегії обігріваються тепловими насосами — це найвищий показник у Європі, повідомляє The Guardian.

Більшість норвежців обирають теплові насоси не з екологічних міркувань, а суто з практичних і фінансових.

Протягом багатьох років скандинави опалювали будинки викопним паливом. Та в 1973 році почалася нафтова криза, ціни підскочили й влада стала заохочувати альтернативи. Так, Данія почала будувати мережу центрального опалення. В Амстердамі періодично в окремі дні забороняли їздити на автомобілях з метою економії пального. Норвегія, Швеція та Фінляндія почали більше використовувати дрова та електрику. У 1990-х почали оподатковувати вуглецеві викиди, й поєднання податків і субсидій на екологічнішу енергію не мотивували повертатися до нафти навіть після завершення кризи.

«Норвегія з самого початку переконалася, що опалення викопним паливом є найдорожчим варіантом, що зробило теплові насоси конкурентоспроможними», — пояснює Ян Розенов з аналітичного центру Regulatory Assistance Project.

Крім того, в Норвегії налагоджено встановлення цих насосів, є чимало фахівців, які цим займаються. У більшості європейських країн встановити тепловий насос це нелегка справа, працівники припускаються багатьох помилок. Брак кваліфікованих працівників може бути одним із вагомих чинників, які стримують розвиток галузі.

Правильно встановлений тепловий насос у будинку сам по собі є чудовою рекламою для сусідів, які захочуть такий самий. Пенсіонер Оле Ойстейн Хауген, який живе неподалік від Осло, придбав геотермальний насос сім років тому і переконав трьох своїх сусідів зробити те саме. За словами чоловіка, нагрівання води навесні займає трохи більше часу, ніж зі старим масляним обігрівачем, але це єдиний недолік.

Сучасний тепловий насос може виробляти від трьох до п’яти одиниць тепла на кожну одиницю електроенергії, яка використовується для його живлення. Натомість газовий котел виробляє лише стільки тепла, скільки енергії міститься у паливі. Тож тепловий насос матиме менший вуглецевий слід, навіть якщо підключений до електромережі, залежної від постачальників з високим рівнем викидів.

Компанії, що обслуговують насоси, зауважують, що вони дуже добре працюють у холодну пору року. Старі моделі можуть втрачати ефективність, коли температура опускається нижче -15°C, але нові працюють при -25°C. У помірно холодному кліматі стандартний тепловий насос виробляє вдвічі-втричі більше корисного тепла, ніж енергії, необхідної для його роботи.

До цього треба додати традиційно добру теплоізоляцію будинків у Норвегії.

Повторити успіх Норвегії не так легко. Це одна з найбагатших країн на планеті, тому її громадяни можуть дозволити собі високу початкову вартість теплового насосу. Норвегія також виробляє дешеву відновлювану енергію з гідроелектростанцій, тому рахунки за електрику невеликі.

Та при цьому європейські уряди продовжують субсидувати викопне паливо й недостатньо оподатковують викиди вуглецю. У британській та німецькій пресі розгорнулися потужні інформаційні кампанії проти теплових насосів — стверджується, що вони неефективні й виходять з ладу в холодну погоду. Деякі кампанії були пов’язані з газовими лобістськими групами.