Підрив Каховської ГЕС завдав значного удару по агросфері Півдня України. Підтоплено тисячі гектарів землі, втрачено 100 000 тон врожаю, а також зруйновано систему зрошення на понад 400 000 га сільськогосподарського призначення. Допомогти з вирішенням цих проблем можуть богарне землеробство, буріння свердловин або відновлення Каховської ГЕС.
Проблематика
Перериті проходи між полями та насипані земляні вали – такі кадри з поля фермера Євгена Ващенка з села Дорошівка відзняв його товариш. Це відео облетіло соціальні мережі, іноземні телеканали та набрало мільйони переглядів. Дві доби команда фермерського господарства власноруч втримувала велику воду, яка з неймовірною швидкістю насувалася через підрив Каховської ГЕС.
«Рівень річкової води підіймався до вершин валу, подекуди вода протікала, але люди лопатами, тракторами продовжували нагортати землю. На поле вода не зайшла, до кавунів, моркви та огірків не дісталась. Ось такою тяжкою працею фермери Миколаївщини рятували свій врожай», – розповів аграрій Віктор Свідерський.
Про наслідки підриву Каховської ГЕС для свого господарства, розповідає й фермер зі Снігурівської громади Микола Мураль. Ділиться, що з майже 500 га землі постраждало 50 га. Це ті, що знаходилися найближче до річки Інгулець.
«Вже до вечора шотого червня затопило весь ячмінь, склади, знесло вбиральню та альтанку. Також під водою опинилися 3 000 дерев персика. Минуло пів року, а вода і досі не зійшла з поля. Тож ні посіяти зерно, ні заїхати технікою поки неможливо, бо все провалюється», – каже пан Микола.
А ось фермери Херсонщини наголошують, великий потік води був зафіксований на досі окупованому лівобережжі. Зі слів керівника «Агропродукт, ЛДТ» Володимира Хвостова, йдеться про Олешківський та колишній Голопристанський райони. Місцеві люди повідомляли, затопило поля в Кардашинці, Кринках, Корсунці, в Новій Збур’ївці.
Збитки
Фермер Микола Мураль вже два роки поспіль замість гарних прибутків фіксує мільйонні збитки. З його слів, від втрати торішнього врожаю збитки становлять понад 12 мільйонів гривень, а ось цьогорічного – ще підрахувати не встиг. Та переконаний, вони будуть не меншими, адже всі 3000 дерев персика треба викорчовувати і саджати нові.
Щодо збитків у фермерів Херсонщини через затоплення, то назвати приблизні, а тим паче точні цифри важко. Адже зробити висновки можна буде виключно після деокупації лівобережжя. Натомість під час брифінгу заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук заявив, підрив Каховської ГЕС катастрофічно вплинув на агросектор Півдня України.
Як боєприпаси отруюють ґрунти
Як це пліч-о-пліч із саперами очищувати власні поля від вибухонебезпечних пристроїв знає Антон Теник, керівник фермерського господарства «Богуслав-земля» із села Солдатське що на Херсонщині. Зі слів чоловіка, розмінування територій – перша проблема, з якою зіштовхнулися після деокупації. У землі було чимало залишків снарядів, протитанкових та протипіхотних мін. Десь розміновували сапери – ДСНС та ЗСУ, а десь фермери проходили з ручними міношукачами. Збирали гільзи та мінометні снаряди. Коли бачили щось невідоме чи велике, тоді кликали професіоналів.
«Всі, хто пробував сам зайти в поле, у всіх летальні випадки, люди підривалися на техніці та прямо з технікою і гинули», – ділиться фермер.
З початку деокупації правобережжя Херсонщини, сапери обстежили на наявність вибухонебезпечних предметів 129 100 га земель сільськогосподарського призначення та знищили 134 939 одиниць таких пристроїв. Попереду ще 379 200 га для обстеження та розмінування, повідомляють в Херсонській ОВА. За даними ДСНС у Миколаївській області, фахівці вже розмінували понад 9 025 га земель сільськогосподарського призначення. Також відомо про вилучення та знешкодження понад 8 000 вибухонебезпечних предметів.
Вирви від вибухів, окопи, токсичні речовини від польоту ракет і рух важкої техніки — це все негативно впливає на якість ґрунтів та продукти, які на ній вирощують. Наразі офіційно відомо щонайменше про 10,5 мільйонів га сільськогосподарських угідь в Україні, які вже забруднені хімікатами, і це не враховуючи тимчасово окуповані території.
Зі слів Юлії Мархель, лідерки найбільшого екоруху країну Let`s do it Ukraine йдеться не лише про боєприпаси, які розриваються вже на полях, а навіть уламки ракет. Тож, поля, де раніше вирощували органічну продукцію, стали непридатними, навіть якщо на них не велися бойові дії.
«Боєприпаси, міни, знищена військова техніка містять токсичні речовини: свинець, ртуть і тротил. Навіть, коли війна в Україні закінчиться, ці важкі метали й вибухові речовини залишаться у ґрунті. Вони рано чи пізно дійдуть до людей через рослини, тварин чи питну воду, – розповідає Юлія Мархель. – Залишки ракет і палива потрібно правильно утилізувати, а ділянки, де впали ці уламки, одразу знезаражувати. А щодо насіння, то його варто обробляти спеціальними засобами, аби вони вбирали у себе менше токсинів.»
Також екоактивісти та фахівці ДСНС України не радять фермерам самостійно знищувати вибухонебезпечні предмети. Якщо на власному полі ви побачили невідомий предмет, то варто діяти за алгоритмом вказаним на графіку нижче.
Які перспективи без зрошення
Б’ють місцеві аграрії на сполох і через те, що внаслідок підриву Каховської ГЕС вони залишилися без зрошення, яке охоплювало тисячі гектар сільськогосподарських земель. Лівобережна Херсонщина втратила понад 400 тис. га зрошення, адже саме Каховський та Північно-Кримський канали давали 94% води для поливу в Херсонській області.
«За найближчі 20-25 років зрошення вийде на центральний план і вже ніхто нічого не зможе без нього виростити. За всіма прогнозами глобальне потепління приведе до опустелювання України фактично до поліських земель. До вторгнення ми використовували 4 мільярди кубів води і ніякі дощі нам таких показників не забезпечать, – наголошує Сергій Рибалко, член Всеукраїнської Аграрної Ради та голова фермерського господарства «Аделаїда». – Наразі ми маємо філію підприємства на Житомирщині, де вирощуємо картоплю. Навіть там ми робимо акцент на зрошенні. Бо воно дозволяє забезпечити наші землі водою в тому обсязі і в той час, коли це дійсно потрібно».
Без відновлення зрошення на межі зникнення опинилися цілі галузі сільського господарства півдня України. Зі слів місцевих фермерів, йдеться про садівництво, виноградарство та овочівництво. Без зрошення фермери будуть змушені зменшити площі ділянок з картоплею, томатами, кавунами. А подекуди взагалі не вирощуватимуть цю продукцію, бо без води – гроші на вітер, переконаний керівник «Агропродукт, ЛДТ» Володимир Хвостов.
«Наприклад, у Скадовському районі було успішне підприємство з переробки томатів. Вони 200 га продукції вирощували виключно під крапельним зрошенням. Не буде води – це підприємство в таких масштабах не відновити. Якщо ми хочемо, щоб на Херсонщині знову функціонували великотоварні виробництва, то треба вже думати, як і де ми візьмемо ті тони водопостачання», – каже Володимир Хвостов.
У випадку довготривалого відновлення зрошення, фермерам доведеться змінювати напрямки діяльності і робити акцент на богарне землеробство. Тобто, врожайність буде залежати від кількості та часу випадання опадів, температури повітря та інших умов. На богарі вирощують посухостійкі зернові, кормові та баштанні культури. Посіви живляться також ґрунтовою вологою, що приноситься внутрішньоґрунтовим стоком.
«Богарне землеробство – зовсім не нове для нас. Ним займалися аграрії Лепетихи, Великої Олександрівки, Горностаївки. Отож, нам доведеться забути про поля з томатами, огірками, перцем та кукурудзою. Будемо вирощувати соняшник, озиму пшеницю, озимий ріпак, ярий ячмінь, рапс. Але щоб працювати на богарі — потрібно технологічно підготуватися. Тож, фермерам, які планують відновлювати підприємства вже під новим кутом, варто зараз розібратися в цьому», – додає Володимир Хвостов.
Аграрії та сільськогосподарські підприємці правобережної Херсонщини потребують систематичного водозабезпечення тут і зараз. Чекати відновлення Каховської ГЕС, яке може затягнутися на роки, призведе до занепаду агробізнесу. Аби не допустити цього, Херсонська обласна влада має наміри у 2024 році відновити локальні системи зрошення. Зі слів директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ХОВА Дмитра Юнусова, на відновлення треба витратити 100 мільйонів гривень.
«Без відбудови Каховської ГЕС можливо в короткостроковій перспективі відновити зрошення, яке використовувалось з річки Інгулець та нижньої частини Дніпра. А саме Білозерської, Херсонської, частини Тягинської та Дар’ївської громад, тобто є можливість відновити зрошення на площі приблизно 25 тисяч гектарів. Якщо говорити про основний масив, а це близько 540 тис. га, його відновити ми не зможемо.», — говорить посадовець.
Як додатковий варіант для малих підприємств – використання технології свердловин. Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук пояснив, що її зможуть використати ті підприємці, чий бізнес розташований біля води, тому це будуть поодинокі випадки.
Проте частина аграріїв лівобережної Херсонщини наголошують, як тільки вся область буде звільнена від окупантів, перша й основна задача, яка повинна бути – це відбудова Каховської ГЕС.
«Нам треба зберегти водяне плесо, повернути під воду всі ті території, які були до 6 червня 2023 року. Чому? Бо ми отримаємо 16 мільярдів кубів води. І це величезний світовий запас. Тільки після відновлення Каховської ГЕС ми можемо говорити про відновлення садівництва, виноградарства у тих об’ємах, що були до вторгнення і можливо навіть більше. Адже не варто забувати, що до 2022 року говорили про можливості збільшення площі зрошення на Херсонщині до 600 тисяч гектарів», – наголошує Сергій Рибалко, член Всеукраїнської Аграрної Ради та голова фермерського господарства «Аделаїда».
Зі слів аграріїв, вже є іноземні донори, науковці, які готові допомогти відновити Каховську ГЕС, а отже і повернути повноцінне зрошення на сільськогосподарські землі. Питання лише часу та безпекової ситуації, адже це можливо виключно після звільнення території, обстеження та розмінування нашої Херсонщини.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Херсон Плюс» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті