Евакуаційні місії «Зоопатруль» почав навесні 2022 року з поїздок в Бучу, Ірпінь та Гостомель. На той час там знаходилося багато тварин, постраждалих внаслідок окупації. В когось з них загинули власники, або вони екстренно евакуювалися та залишили хвостатих у дворах та зачинених квартирах. Згодом волонтери їздили по всій Україні, де була схожа ситуація: на Донеччину, Херсонщину, Харківщину, Сумщину та Чернігівщину. 

Щоб потрапити на особливо небезпечні території, волонтери «Зоопатруля» беруть дозвіл у ДСНС, поліції або місцевої влади. 

На деокупованих територіях організація роздає власникам тварин корм та медикаменти, консультує щодо медичної допомоги улюбленцям. 

«Часто самі коти та собаки біжать до волонтерів, ніби розуміють, що приїхала допомога: застрибують на автівки, залазятьть у переноски та салон авто, просяться на руки», – говорить зоозахисниця Ірена Скакун.

Порятунок

На Херсонщині, після руйнування дамби на Каховській ГЕС, «Зоопатруль», разом з ДСНС, працював у човнах на воді. Також допомагав евакуювати тварин з місцевих притулків і сіл у сірій зоні та привозив гуманітарну допомогу.

«Ми рятували собаку, яка перебувала на даху затопленого будинку три дні. Це місце було між двома українськими бліндажами, а за 200-300 метрів, за затопленою територією, – вже позиція росіян. Ми просили керівника поліції Херсонщини дати дозвіл, щоб евакуювати цю тварину. Представники поліції поїхали з нами на місце та засвідчили, що можна виходити на воду, щоб ми змогли дістатись цього пса», – каже менеджерка Ірена. 

Нині «Зоопатруль» концентрується на допомозі в Київській області, іноді виїжджаючи в Сумську або Чернігівську.

«Зоопатруль» має власний притулок в місті Ірпінь на Київщині, де є 75 готових вольєрів, зона для вигулу собак, два котобудинки та великий склад для кормів та матеріалів, карантинне приміщення для кошенят та цуценят. Також в організації працює гаряча лінія,  (099 130 3030), куди небайдужі громадяни можуть звернутись щодо травмованих чи хворих вуличних тварин, привезених із зони бойових дій, а також постраджалих від живодерів. Організація спеціалізується на важких випадках. Оператором працює дівчина-студентка, яка здобуває психологічну освіту.

Яу відбувається евакуація

Оцінка ресурсів. Організація обов’язково має попередньо визначити, скільки тварин вони можуть прийняти та який обсяг допомоги можуть привезти.

Планування дій. Має бути чітке розуміння запитів та проблем, які чекають на місці, де сталось лихо. Зазвичай це про домовленості з людьми, які самостійно звертаються до «Зоопатруля». 

Попередня комунікація. Це попередній зв’язок з ДСНС, поліцією, комунальними службами та місцевими зоозахисними організаціями. Це необхідно для безперешкодного та законного доступу до місць. 

Створення плану спільної роботи з усіма залученими людьми та організаціями. Зазвичай від «Зоопатруля» на евакуацію їде три-чотири працівники: ветеринарний лікар, водій, оператор і фахівець з комунікацій. Кожен з них має досвід та знання із відлову та надання першої допомоги тваринам. 

Потурбуватись про власну безпеку. «Зоопатруль» забезпечує себе бронежилетами, касками, медикаментами.

Підготуватись до виїзду. Збір медикаментів (бинти, седація, знеболювальне, кровоспинні засоби тощо) для тварин, корму, кліток. Також сюди входить додаткове пальне, планування місця ночівлі та інших речей, важливих для роботи команди. 

Робота на місці. Вона передбачає спілкування з місцевими, вилов тварин, надання першої допомоги врятованим хвостатим, їхнє розміщення в клітках та все інше з запланованого.

Евакуація тварин в клініку в Києві, де їм надають всю необхідну медичну допомогу, а також тримають два тижні на карантині для виявлення та лікування інфекційних хвороб.

Здорових тварин відправляють у притулок. Там про них піклуються, соціалізують та готують до адопції. Тим часом команда з комунікацій займається поширенням інформації про тварину, щоб знайти їй родину. 

«Зоопатруль» не відловлює тварин на вулиці, якщо вони не мають травм, які загрожують їхньому життю. 

Як будували притулок?

Про роботу зооволонтерів писало багато міжнародних медіа, зокрема CNN, ВВС, Vogue тощо. ТОж їх багато хто підтримував і організація накопичила 59 000 доларів донатами. На ці гроші в червні 2022 року вирішили зводити притулок. Офіційне відкриття відбулось в березні 2023 року.

Щоб побудувати комфортний прихисток для тварин, набирались досвіду у колег – їздили до Чехії та Німеччини. Впродовж поїздки зрозуміли, як краще облаштувати притулок. Нічого дерев’яного, окрім будок, у вольєрах не має бути, бо в дерево дуже в’їдаються запахи. Тоді як бетон влітку достатньо прохолодний, а взимку у вольєрах є зони із теплою підлогою, а також додаткове утеплення сіном та термокилимками. 

Перед будівництвом притулку волонтери почали перемовини з Ірпінською громадою, яка виділила їм землю під будівництво. Територія розташована віддалено від будинків, тому тварини та люди не заважають одне одному. 

Будувати довелось з нуля, починаючи з облаштування інфраструктури та нормального зад’їзду та аж до базових комунікацій: світла, води. Спочатку з’явились вагончики під інфекційний стаціонар, карантинна зона, потім – перший котобудинок та ветеринарний пункт. Для цього закупили обладнання для оглядів, стерилізації, вакцинації та першої допомоги.

Одним із зобов’язань при укладанні договорів з громадою було те, що організація допомагатиме з місцевими безпритульними тваринами.

В процесі «Зоопатруль» зіткнувся з низкою непередбачуваних проблем. Перша з них – відсутність матеріалів для будівництва притулку.

«Багато українських підприємств через повномасштабне вторгнення зменшили обсяги роботи або перестали працювати. Був величезний дефіцит», – згадує менеджерка.

Другою проблемою була інфраструктура. Окрім знищеної мародерами каналізації, з’явилась проблема з електропостачанням. Складно було протягнути нові комунікації. 

Як створили клініку?

Волонтерам «Зоопатруля» було важко піклуватись про тварин у різних клініках. Ідея створити окремий комерційний проєкт, який буде допомагати громадській організації, належала одному з засновників організації – Дмитру Ревнюку. Разом зі колегами з рекламного бізнесу, він інвестував власні кошти та відкрив ветеринарну клініку. 

У клініці безкоштовно надають допомогу тваринам, яких рятує «Зоопатруль»,, а також діє знижка для інших зооволонтерів. Комерційні послуги надають можливість покривати оплату роботи лікарів та закуповувати ліки та додаткове медичне обладнання. 

Спочатку відкрили маленький заклад на Оболоні. Згодом з’явилася філія на Подолі, де вже працював інфекційний стаціонар.

Адопція

Якщо у тварини вже був господар і він хоче її повернути, «Зоопатруль» перевіряє, за яких умов вона загубилась і чи не покинули її навмисно. Безвідповідальним господарям тварину не повертають.

З людиною, яка хоче взяти улюбленця з притулку, підписують волонтерський договір. Там вказано умови, за яких віддають тварину. Також організація гарантує підтримку пухнастого. Зокрема, перший місяць це безкоштовна медична допомога та пів року – консультації. Також власник тварини має звітувати про стан нового члена родини: час від часу надсилати фото або відео. Буває, що власник та улюбленець не можуть жити разом, тоді тварину можна повернути.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «КУСТ» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.