Зруйнований росіянами Старий Салтів мав би перетворитися на пустку. Переживши кілька місяців окупації на початку повномасштабної війни, усе торішнє літо селище потерпало від спроб росіян зрівняти його з землею.

Наслідки боїв видимі скрізь: ворожі обстріли зруйнували й пошкодили понад половину інфраструктури та житлового фонду Старого Салтова. Ще донедавна розпорошеним Харківщиною та сусідніми областями його жителям нікуди було повертатися. 

У селищі не було води, електроенергії й газу.  Але попри всі обставини місцева громада бореться за відбудову Старого Салтова.

Історія повномасштабної війни для Старого Салтова

До великої війни у Старому Салтові мешкали майже шість тисяч людей. Розташоване на березі Печенізького водосховища селище було осередком курортів та літнього відпочинку. Після кількох місяців російської окупації, що закінчилася на початку травня звільненням ЗСУ, селище накрили обстріли.

Під час вересневого контрнаступу ЗСУ відкинули ворога до кордону, що дало місцевим змогу підняти голови. Проте повертатися жити здебільшого було нікуди.

Майже чверть населення селища мешкала в багатоквартирних будинках, які залишилися без вікон та дахів, а подекуди й без частини верхніх поверхів.

Жителька п’ятиповерхівки Ніна півтора місяця разом із чоловіком та сусідами ховалася в підвалі свого будинку, коли поряд падали російські снаряди. У червні торік вона виїхала з селища, деякий час мешкала в Харкові. Жити довелося на орендованій однокімнатній квартирі вп’ятьох.

Коли дозволили повернутися до Старого Салтова, вони на пів року оселилися в приватному будинку доньки. Щодня навідувалися до своєї домівки, але остаточно повернулася тільки восени цього року. У цей час в селищі починалася відбудова, яка триває донині. 

На шум будівництва жінка не скаржиться, хвалить будівельників та радіє можливості повернутися додому.

«Ми як приїхали, нам сказали, що в нашому домі вікна будуть ставити. Думаю, напевно жартують. Хто там його буде ставити, як побите все. Приходимо вранці, а хлопці вже тут. Я як почала плакати! Нашому будинку найпершому поставили. Як почали робити, я сама не вірила, що може таке бути».

Комунікації в селищі відновлювали поступово. Спочатку повернули електроенергію й воду. Доки не мали опалення, у квартирі жінки трималася температура  +11 градусів, а теплішими приміщення не могли зробити й два обігрівачі. Місяць тому підключили газопостачання.

Значно більше від обстрілів постраждав приватний сектор Старого Салтова. Понад половину садиб селища внесли до реєстру зруйнованого та пошкодженого майна.

В одному з таких будинків мешкало літнє подружжя. Втративши все, 85-річні пан Микола та пані Галина тричі змінювали місце проживання. Нещодавно вони отримали від благодійного фонду модульний будинок, який поставили замість зруйнованого флігеля.

Під час обстрілів подружжя кілька днів ховалося у своєму погребі та підвалі сусіднього побуткомбінату.

«Сьомого травня вранці прибігли вояки й кажуть – збирайтесь. Вискочили, в чому були в підвалі. Навіть у дім не зайшли, нічого не взяли. У нас тепер нічого немає», – пригадують господарі.

Модульний будинок, який отримало подружжя, обладнаний мінімальним набором меблів та техніки. У ньому є кухня, вбиральня та дві кімнати. Будинок має опалення, світло та воду. Подібне житло в Старому Салтові отримали ще чотири родини, чиє житло зруйноване внаслідок ворожих обстрілів.

Старий Салтів повертається до життя

Відколи припинилися постійні обстріли й почалася відбудова, Старий Салтів поступово оживає. Нині в селищі мешкає понад половина його постійного населення. 

На центральній вулиці Старого Салтова зосереджені основні точки місцевого суспільного життя: школа, будинок культури, аптеки й магазини, церква, амбулаторія і ЦНАП. Ворожі обстріли пошматували ці будівлі, донині сліди війни видимі на більшості з них.

В окупації магазини не працювали, а згодом їх зрешетили уламки російських снарядів. Частину будівель відновили, тож зараз у Старому Салтові працюють аптека, магазини, Нова пошта.

Інші бізнеси перебувають у процесі відбудови, як-от відкритий перед повномасштабною війною супермаркет, де зараз заново роблять дах і вставлятимуть вікна та двері. Однак більшості магазинів не пощастило. Їхні власники не мають грошей на відновлення, тож приміщення стоять спустошені.

Нині в селищі коштом державного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії відновлюють 19 об’єктів. 17 із них – це житлові будинки, а також школа та будівля, в якій були центр надання адмінпослуг та амбулаторія сімейної медицини. Загальна вартість проєктів – 570 млн грн, 320 із яких уже виділили, а решта надійде 2024 року.

Зовнішні роботи в ЦНАПі й амбулаторії перебувають на етапі завершення. Будівлю заново обшили, пофарбували, замінили вікна та двері, а також прикрасили вишиваним орнаментом. Начальник загального відділу Старосалтівської селищної ради Костянтин Гордієнко розповідає, що центр сімейної медицини зараз ремонтують так, щоб у ньому могли працювати й фахівці вузькоспеціалізованої допомоги з прикордонного міста.

До проєкту відбудови потрапив місцевий ліцей, розрахований на тисячу учнів. На школу виділили 205 млн грн, а закінчити відновлення планують до 1 вересня 2024 року. У будівлі замінили вікна, тривають опорядження фасаду та внутрішні роботи.

Поруч з ліцеєм стоїть зруйнована вщент, без вікон та покрівлі, двоповерхова початкова школа. 

Як громада шукає шляхи для відбудови Старого Салтова

Пошуки можливостей для відновлення селища почалися з завершенням обстрілів. Для комплексної відбудови житла й цивільної інфраструктури потрібні значні інвестиції, тож місцева влада шукає організації й фонди, які могли б допомогти повернути Старий Салтів до життя. Так вдалося потрапити в державний проєкт з відбудови, отримати модульні будинки для жителів, розпочати заміну пошкоджених комунікацій. 

Нині громада співпрацює з міжнародним та всеукраїнським Товариством Червоного Хреста, фондами New Way, «Карітас», NRC, «Ми – браття, ми – українці», USAID, Acted, Естонською радою бізнесів.

«Писали листи. Бувало, напишеш у 10 фондів, а приїжджали з них 5 чи 6. Але якщо з цих десяти один щось допомагав, то й добре», – говорить Костянтин Гордієнко.

Частина мешканців Старого Салтова досі не повернулася до своїх домівок, тож повідомляти комунальників про проблеми всередині частини квартир чи приватних будинків нікому.

Жителі Старого Салтова шукають шляхи відновлення житла й самостійно, подаються на відшкодування за програмою «єВідновлення». Паралельно звертаються до благодійних фондів, що допомагають грошима або наймають підрядника, який ремонтує пошкоджені будинки.

Для тих, хто втратив усе, держава пропонує отримувати сертифікат на придбання нового житла в обмін на відмову від свого. Проте в Старому Салтові людей, які пристали б на цю пропозицію, наразі немає. Також власникам зруйнованого майна пропонували участь у пілотному проєкті благодійного фонду «Карітас Харків» з надання модульних будинків. 

«На момент запуску проєкту по зверненнях громадян у нас була майже сотня таких господарств. Ми відібрали з них понад 20 заяв, де власник підпадає під критерії фонду, й надали “Карітасу” цей список. Вони приїхали, визначили найбільш вразливих п’ять домогосподарств і поставили їм модульні будиночки».

Костянтин Гордієнко говорить, що для відновлення громади потрібно, аби до селища поверталося більше людей працездатного віку й пожвавлювалося економічне життя. Однак із цим є проблема, адже благодійні фонди орієнтовані в першу чергу на допомогу найбільш вразливим категоріям населення: людям старшого віку, тяжкохворим, багатодітним або одиноким батькам, людям з інвалідністю. На практиці це означає, що молодь не підпадає під критерії відбору, тож їй важче залучитися підтримкою фондів для відновлення свого житла. 

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «ЗМІСТ» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.