Зникатимуть роди та відмінки — лінгвофутуролог прогнозує зміни в українській мові за 200 років

За два століття в українській мові зітруться діалекти та зникнуть роди, вважає доктор філологічних наук Пилип Селігей, який видав книгу «Українська мова в 2222 році». Про це пише BBC Україна.

За його словами, в розвитку мови багато випадковостей, але лінгвофутурологія вказує на закономірності та тенденції.

Спрощення

Усне мовлення, соцмережі й месенджери вже зараз радикально змінюють письмо. Літературна мова наблизиться до розмовної, правила пом’якшаться. Середній розмір речень буде скорочуватися, їхня будова спрощуватиметься: значно поменшає складнопідрядних речень.

Це стосуватиметься й пунктуації. У соцмережах і чатах це найбільш ігнорована частину правил. Для порівняння, в англійській мові немає великої проблеми, якщо не поставити кому.

Роди

Деякі індоєвропейські мови, такі, як французька чи іспанська, втратили середній рід. У шведській, данській, нідерландській чоловічий i жіночий об’єдналися в загальний рід для істот, а середній позначає назви неістот. В англійській мові рід зник взагалі.

Багато науковців вважають, що рід став надлишковою категорією. Тож у віддаленому майбутньому ймовірне зникнення категорії роду взагалі.

Відмінки

Зменшення кількості відмінків — спільна тенденція індоєвропейських мов. В українській зараз їх сім, і першим може зникнути кличний відмінок. Відмінки зникатимуть, по-перше, за рахунок запозичень з інших мов більшає слів, які не відмінюються взагалі. По-друге, замість відмінків частіше використовують звороти з прийменниками, частками та артиклями: наприклад, «для батька» замість «батькові», «триста грам» замість «триста грамів», «випив чай» замість «випив чаю».

Вже зараз у щоденній мові чимало хто забуває відмінювати такі назви, як Голосієво, Пирогово, Святошино. Ігнорують відмінювання числівників, яке в українській мові досить складне.

Фонетика

Вона зміниться найменше. Стабільність фонетики властива всім мовам. Українська усталилася дуже давно, в XIII столітті.

Абетка

Повний перехід на латинку Селігей вважає не надто ймовірним, але припускає, що дві абетки зможуть співіснувати. Люди користуватимуться кирилицею або латиницею відповідно до вподобань, на екрані транслітерація може відбуватися автоматично. Як приклад наводить сербську, яка використовує два алфавіти: хоча в офіційній сфері позиції кирилиці там ще міцні, в інтернеті, торгівлі та пресі домінує латиниця.