За майже два роки повномасштабної війни росіяни зруйнували тисячі будинків, об’єктів критичної інфраструктури та забрали десятки тисяч життів. Окрім цього, серед цілей окупантів – пам’ятки архітектури, собори, палаци. На відбудову знадобляться мільярди гривень й не всі українські міста мають такі бюджети, тому частина – залучає інвестування з-за кордону.
Зруйнована спадщина
Цим займається Тростянецька громада на Сумщині. Однією з пошкоджених міських пам’яток архітектури є садиба Леопольда Кеніга, яка знаходиться в центрі Тростянця. Вона складається з трьох елементів: маєтку, будинку, де жив і працював композитор Петро Чайковський та Круглого двору. Раніше тут знаходилася садиба Надаржанських, яку звели у 1762 році. Наступним господарем був Василь Голіцин, який перебудував маєток під себе в класичному стилі.
Зрештою, останнім власником був цукровий магнат Леопольд Кеніг, який викупив садибу у 1874 році. Тоді суттєво змінили головний будинок – маєток., Добудували другий поверх та додали барокових форм.
Круглий двір – овальна будівля з чотирма баштами – знаходиться поряд. Деякий час його використовували як кінські стайні, там виступали театрали, а у баштах проживали артисти.
Міський голова Юрій Бова розповідає, що з в первозданному вигляді до наших часів збереглися ліве та праве крила маєтку. Ця двоповерхова будівля залишилася після перебудови за часів Кеніга, власне тому садибу й називають на його честь. До війни садибу зберігали та планували реставрації комплексу. Проте під час російсько-української вторгнення він зазнав руйнувань.
Росіяни зайшли у Тростянець 24 лютого 2022 року. Понад місяць місто перебувало під контролем окупантів, які обстрілами пошкодили будівлі комплексу. Ворожа міна прилетіла й зруйнувала стіни, вибила вікна та автентичні двері крила, де знаходиться краєзнавчий музей.
Юрій Бова каже, що росіяни заходили в цей будинок й виносили звідти комп’ютери та іншу техніку: «Ми вважали, що пограбують і картинну галерею й інші приміщення, але вони наче не розуміли цінності цих речей, тому вкрали лише оргтехнікку».
Руйнувань зазнав і Круглий двір, який армія РФ використовувала для зберігання своєї техніки. Зовнішні стіни пошкоджені уламками, також росіяни виламали браму, щоб заїжджати всередину. Загалом будівля вціліла, але потребує реставрації.
План з відбудови садиби Кеніга
У громаді підготували документацію для повної реставрації комплексу. Після повномасштабного вторгнення ситуація ускладнилася через руйнування, яких завдали окупанти. Наразі громада очистила від завалів головний будинок, вставили вікна та відновили роботу музеїв, проте він потребує ремонту.
«В 2020-2021 роках ми розробляли проєкт реставрації цієї садиби, який включає Круглий двір та панський маєток. У 2021 році його подали на експертизу. На той час необхідно було близько 150 млн грн, щоб повернути ці будівлі до первісного стану. На жаль, війна внесла корективи, документація проходить коригування, маємо надію, що у 2024 році завершать експертизу і документація буде готова для виконання подальших робіт», – каже очільник Тростянця.
Однією з можливостей задля відновлення будівлі став проєкт «Збережіть українську культуру». Він створений для відновлення зруйнованої культурної спадщини. Тут представлені пошкоджені памʼятки культури з описом масштабів руйнування та необхідною сумою для відновлення. Зібрані кошти спрямують на охорону, евакуацію, захист та збереження обʼєктів тощо.
Серед інших ініціатив, куди зверталася Тростянецька громада, щоб відновити свої пам’ятки є такі:
- Міжнародний альянс захисту культурної спадщини в зоні конфліктів ALIPH Foundation. Фонд надає мікрогранти на захист культурної спадщини;
- Cultural Emergency Response. Це механізм надзвичайних грантів, який забезпечує підтримку під час негайного реагування на стихійне лихо чи конфлікт для порятунку, стабілізації чи евакуації спадщини, що перебуває під загрозою, щоб запобігти подальшій шкоді;
- Кампанія на підтримку відновлення артінституцій від МОТ. Це найбільший міжнародний артпроєкт року в Україні, покликаний допомогти відновити зруйновані росіянами мистецькі інституції.
Відновлення пам’яток: мапи, які потрібні громадам
Архітектор-реставратор та очільник харківського відділення організації «Штаб порятунку спадщини» Віктор Дворніков говорить, що збереження культурної спадщини є важливою для нашої самоідентифікації.
На думку Віктора Дворнікова, в умовах повномасштабної війни громади мають зберігати те, що вціліло, й захищати пам’ятки від атмосферного впливу та мародерства.
Уже існують негативні прогнози, що на повне фінансування, відновлення та реставрації пам’яток грошей не буде. В умовах повномасштабної війни фінансують критичну інфраструктуру, захищені видатки та ЗСУ. Через це першочерговим рішенням для громад має стати сталий розвиток й ефективне використання цього об’єкту після реставрації:
«Маючи такі проєкти, є вірогідність того, що ці об’єкти профінансують різні інституції чи бізнес. Якщо громада може цією пам’яткою збільшити туристичний потік або науковий світовий інтерес до міста чи села, то вірогідність того, що цей проєкт отримає фінансування, значно зростає».
Окрім цього, зруйновані пам’ятки можна вносити у реєстри. Серед них: «Мапа культурних втрат», яку запустив Український культурний фонд. Тут можна зафіксувати пошкодження культурної спадщини й прикріпити фото або відео докази до Міністерства культури та інформаційної політики через ресурс. Після підтвердження інформації, дані з’являть на інтерактивній мапі. Візуалізація злочинів не лише спростовує заяви російського керівництва про удари по військовим об’єктам, але й привертає увагу донорів до масштабів проблеми. Якщо громади додадуть на мапу свої пам’ятки, це стане аргументом для міжнародних фондів, які підтримують віджбудову, каже архітектор.
Також існує мапа ініціативи Ukrainian Heritage Monitoring Lab HeMo, де вносять об’єкти спадщини, які дослідили фахівці. Це інструмент для документування втрат культурної спадщини у війні для подальшого відновлення та кримінальних проваджень проти росії. Фокусом НеМо є цифровізація і розвиток інфраструктури даних культурної спадщини України. Цей ресурс працює здебільшого для перспективи відбудови коштом репарацій від рф. Віктор Дворніков говорить, що такі мапи корисні, тому що світові організації можуть на них посилатися, щоб розробляти свої стратегії, фінансові й стратегічні плани з роботи з Україною на наступні роки.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «ЗМІСТ» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті