Волонтери зібрали найповніший список українських памʼяток - це понад 100 тисяч обʼєктів

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 277 днів. За цей час ми опублікували 23486 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Костел Святого Матея монастиря бернардинів. Фото: Seleonov, GNU FDL

Волонтери зібрали найповніший відкритий список памʼяток української культурної спадщини – це понад 100 тисяч обʼєктів, повідомили у ГО «Вікімедіа Україна».

Щороку Вікіпедія проводить конкурс «Вікі любить памʼятки» – з моменту його заснування у 2010 році було завантажено понад 3,1 мільйона фото. Мета проєкту – зібрати фото пам’яток для ілюстрування статей Вікіпедії та також спонукати людей до вивчення власної історії та культури.

Благовіщенська церква та дзвіниця у Коломиї. Фото: TumkivA

Фотоконкурс в Україні проводить «Вікімедіа Україна» з 2012 року – за понад 10 років до нього вже долучились близько трьох тисяч учасників і учасниць. Стотисячною памʼяткою, фото якої завантажили у межах конкурсу, став костел Святого Матвія монастиря бернардинів у селі Лешневі Львівської області. Наразі ця пам’ятка XVII століття перебуває в аварійному стані.

Таким чином, список обʼєктів культурної спадщини, що розміщений у Вікіпедії, став найповнішим відкритим списком українських памʼяток. Наразі єдиного офіційного відкритого реєстру памʼяток в Україні немає – Державний реєстр нерухомих памʼяток є неповним, розповідають у «Вікімедіа», а електронна система «єПам’ятка» ще не розпочала повноцінну роботу.

Покровська церква в Одеській області. Фото: Urum

Важливо формувати якомога точніший список об’єктів культурної спадщини, щоб документувати їх стан, особливо під час війни, каже членкиня оргкомітету проєкту Ольга Крезуб. Вона розповідає, що документувати памʼятки непросто: наприклад, одного разу ОДА надала список памʼяток, а міська рада відповіла, що в них на території пам’яток немає – насправді їх було аж 22.

У роботі з памʼятками важливим аспектом є вільний цифровий доступ до документів, що стосуються культурної спадщини – це різні розпорядження, постанови та накази. Анатолій Гончаров, ініціатор конкурсу «Вікіджерела люблять пам’ятки», розповів, що більшість документів організація отримує у вигляді сканів, текст яких іноді складно розпізнати – для цього створили окрему кампанію, у межах якої всі охочі можуть допомогти з оцифруванням документів.

Нагадаємо, у Міністерстві культури розповіли, що зруйновані війною памʼятки не просто відновлюватимуть, а перетворять їх на туристичні центри.