Під штукатуркою в туалеті Палацу Крупенських на Хмельниччині виявили османські панно

Під шаром тиньку на одній зі стін палацу Крупенських на Хмельниччині виявили два рельєфні панно з написами арабською в’яззю, повідомляє Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.

Палац Крупенських у селі Кривчик, зведений у ХІХ столітті, розташовано в селі Кривчик Хмельницької області. Після жовтневого перевороту 1917 року маєток було розграбовано, і згодом за радянських часів тут облаштували інтернат для незрячих. У 1943 році німці вбили частину цих незрячих людей. Від 1978 року в будівлі розташовано психоневрологічний інтернат.

У 2022 році під час ремонту в одному з приміщень, де зараз туалет, під штукатуркою виявили дві кам’яні плити, вкриті арабською в’яззю.

Розчистивши перше панно, фахівці стали шукати перекладача з османської мови та знайшли професорів у Туреччині, які підготували латинську транслітерацію та переклад англійською мовою. Вчені припускають, що в тексті згадується султан Ахмед ІІІ, який правив на початку XVIII століття, та його візир Сілахдар Дамад Алі-паша.

Українською текст переклали так:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан,
який був звільнений від світу горя свого часу.
Поки світ наповнений смутком і горем,
не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.
[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право
День і ніч мої руки й язик голосили
Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв
Тепер запанували слухняність і спокій.
[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки
Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.
Сила долі Королівства свідчить про це
Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим
[відсутнє] і його візир Алі-паша
Ім’я його в усіх світах згадують добром.
Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,
[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

Припускають, що плити спершу були встановлені в Хотині — саме за Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці.

Рід Крупенських походить із Бессарабії. Під час побудови палацу в ХІХ столітті, коли панувала мода на орієнталізм, родина могла використати як декор кам’яні османські плити, демонтовані російським гарнізоном з одного з турецьких об’єктів у Хотинській фортеці.

Зараз планують розчистити другу плиту та виготовити гіпсові копії-зліпки, які б можна було розмістити в експозиції Кам’янець-Подільського музею.