ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ З

В Україні нараховується 75 індустріальні парки, які мають залучати в країну інвестиції та надавати нові робочі місця. Але в чому полягає їхня економічна привабливість? Пояснюємо на прикладах країн світу та на українському досвіді.     

Індустріальні парки – це спеціально створені території для промислових компаній, які зручно поєднують різні ланки одного виробництва, або працюють, маючи спільні цілі та інтереси, об’єднуючись в великі екосистеми. Вони заощаджують на логістиці, завдяки тому, що розміщуються поруч, сприяють розвитку малих підприємств, модернізації галузей та створюють нові робочі місця. Такі об’єкти слугують й місцевим громадам, оскільки збільшують кількість податкових надходження до місцевих бюджетів та розвивають міську інфраструктуру.

Як приклад можна навести умовний завод з виготовлення авіадвигунів, який потребує конструкторського бюро, цехів для збирання та виробництва деталей, які мали б знаходитись поруч. Важливо, щоб в одному місці функціонувала вся необхідна інфраструктура з телекомунікаціями та іншими атрибутами сучасного виробництва, й все знаходилося поряд з аеропортом. Подібний комплекс називають індустріальним парком. Практика будівництва і запуску індустріальних парків у світі відома з 1950-х років, хоча фактично першим – став Trafford Park поблизу Манчестера, запущений ще в 1896 році. 

Світовий досвід

В 1980-х роках розвиток технологій вплинув на концепцію індустріальних парків, їхнє планування почало враховувати необхідність наявності дослідницьких установ, університетів, та інфраструктури для співробітників. Сьогодні вони можуть виростати до розмірів самостійного міста. Наприклад, найбільший індустріальний парк Індії – AIA City, що розташований у штаті Джаркханд, займає 137 кв. км, і є базою для тисячі виробництв, у тому числі таких корпорацій, як Tata та BMW. 

Для розвитку індустріальних парків влада має створювати спеціальні умови, чи надавати зоні, в якій вони розташовані, спеціальний економічний економічний статус. У Південній Кореї спеціальні зони відіграють критичну роль у промисловому розвитку. Вони забезпечують близько 80% національного експорту, 70% промислового виробництва і 50% зайнятості в промисловості. Однак швидкий розвиток промисловості країни мав і негативну сторону, а саме – шкідливий вплив на довкілля. Для контролю за процесами всередині промислових комплексів у 2003 році був створений Корейський національний центр чистого виробництва (KNCPC), який почав впровадження екополітики. 

Серед європейських країн, що стояли біля витоків розвитку індустріальних парків є Німеччина, яка створила Euro-Industriepark Munchen ще в 1963 році.

Цікаво, що на той момент основним завданням для бізнесу було залучення інвестицій, а сьогодні пріоритетом є – поєднання пошуку новітніх технологій та екологічної складової. Зараз в Німеччині успішно функціонує близько 200 індустріальних парків, а одним з яскравих прикладів є Frankfurt-Hochst, розташований по обидва боки річки Майн. Там знаходяться виробничі об’єкти та лабораторії гіганта хімічної індустрії Sanofi-Aventis, і підприємства суміжних галузей. На його території діє понад 90 науково-виробничих компаній зі сфер фармакології, біотехнології, хімічної і фармацевтичної промисловості. У квітні 2022 року міська рада Мюнхена вирішила перепланувати цей район, додавши до нього житлові будинки, а в деяких промислових будівлях – відкрити техно-клуби. 

У Польщі виробники в індустріальних парках можуть бути звільнені від сплати корпоративного податку або податку на доходи фізичних осіб, а також частково – від податку на майно.

Наразі на території Польщі діють 14 спеціальних економічних зон (СЕЗ) з 78 індустріальними парками. Вони почали створюватись у середині 1990-х років, на фоні безробіття в країні. Зокрема завдяки ним впродовж наступного десятиліття ВВП Польщі зріс на 50 %, а експорт збільшився майже втричі. 

Український досвід

В Україні у кінці 1990-х на початку 2000-х теж були перші спроби організації індустріальних парків. У 2008 році держава почала порушувати питання, як перейняти досвід країн-сусідів, і стимулювати притік інвестицій, але вона не стимулювала бізнесменів. На той момент не було відповідного законодавства, яке б регулювало цю сферу та пропонувало пільги. Його розроблення тривало чотири роки і перший закон «Про індустріальні парки» в Україні набув чинності в 2012 році. 

Згодом виникло декілька індустріальних парків, серед яких – «Біла Церква» і Вінницький індустріальний парк, де виробляли холодильники для Pepsi і Coca-Cola. 

В 2022 році влада взялася за питання з новою силою – в законодавстві було прописано багато пільг. Серед них – скасування податку на прибуток; зниження на 10% оплати за імпорт устаткування (таким чином бізнес менше сплачує за верстати і станки, які знадобляться для подальшого виробництва); звільнення від сплати мита за устаткування; пільгові умови на оренду земельних ділянок під індустріальні парки чи сплати податку на землю; найближчим часом мають ввести відшкодування відсоткової ставки за кредитами. У зв’язку з повномасштабною війною держава ухвалила механізм, який змусить працювати нові індустріальні парки й стимулюватиме притік інвестицій в їхній запуск. 

Про ефективність роботи бізнесу в умовах воєнного стану зокрема думають на Вінниччині, де вже створені та діють два індустріальних парки. Один із них пов’язаний із виробництвом меблів, ремонтом і монтажем машинного обладнання. Другий – зі створенням вінницького кластера холодильного обладнання. Також створений, але ще не запущений індустріальний парк на 1 500 співробітників – «Вінтер спорт», де виготовлятимуть спортивний інвентар. В планах вінницької влади і наступні стратегічні кроки, пов’язані з тим, щоб в області почали працювати релоковані підприємства – за час повномасштабної війни до Вінниччини переїхало 298 компаній зі сходу і півдня країни.

Задля розвитку міста й Львівська міськрада створила промислову зону «Сигнівка». Спершу було оголошено відкритий конкурс на визначення керівної компанії. До участі запросили – Alterra Group, яка стала переможцем. Вона відома попереднім успішним досвідом побудови логістичного центру PORT, який працює понад рік й після відкриття другої черги стане найбільшим – на заході Україні.  

Формація.Львів

«Щоб сьогодні запустити індустріальний парк, наприклад, в Польщі, знадобиться  близько п’яти років. Це пов’язано з особливостями системи, в тому числі бюрократією. Для порівняння, в Україні все відбувається швидше, і цими перевагами користуються деякі бізнесмени. Проте важливо створювати проєкти принципово нового рівня, а не лише зводити квадратні метри для виробників. Я маю на увазі запуск екосистеми, яка б сприяла розвитку бізнесу, від чого в перспективі виграють всі стейкхолдери – бізнес, держава, громада та працівники, для яких створюються комфортні умови праці й можливості для професійної реалізації». 

Наприкінці грудня 2023-го року у Львові розпочалося будівництво нового індустріального парку «Формація.Львів» (FORMATSIA.LVIV), який стане потужною екосистемою для розвитку бізнесу. Тут облаштують лабораторії прототипування, R&D центр, коворкінг, конференц холл, бізнес інкубатор.

Понад це, тут буде інфраструктура для комфортної роботи та відпочинку працівників, а саме – місце для занять спортом, супермаркет, апарт-готель, кав’ярня, ресторан та медичний центр. Планується, що життя в індустріальному парку не зупинятиметься й після закінчення робочого дня. Завдяки культурним заходам, міжнародним галузевим виставкам і фестивалям добросусідства тут створять нову точку тяжіння для всіх містян. Комплексною реалізацією проєкту займається компанія Alterra Group.

«Формація.Львів» має площу понад 150 тисяч кв.м, а перші виробництва на території парку запустять на початку 2025-го року. Головною  відмінністю від інших об’єктів стане його технологічність, що сприятиме в тому числі переходу від сировинної до індустріальної економіки всього регіону.

Як це працюватиме, пояснюють в компанії. Наприклад, у групи інженерів є ідея створити біонічний протез, але для цього потрібна лабораторія. Можна використати одну з наявних – на базі державного вишу, але вона матиме застарілу матеріально-технічну базу. Чи не єдина нова лабораторія прототипування наразі діє в Луцьку, проте вона не може забезпечити потреби на рівні держави. Тож на території індустріального парку у Львові створять спеціальну лабораторію для інженерів-розробників, а також коворкінг та R&D (research and development – дослідницький) центр. Тут працюватиме й бізнес-інкубатор, до якого залучать фінансування з партнерських фондів, яке спрямують на розвиток проектів резидентів індустріального парку.

Тут можна буде реалізувати прототип власного винаходу, знайти команду для його удосконалення, й разом з інвесторами випустити продукт на ринок. Керуюча компанія планує проводити демонстрації нових винаходів, як в самому індустріальному парку, так і на міжнародних виставках, аби шукати клієнтів та залучати інвестиції. За такої підтримки компанії-резиденти матимуть змогу планувати свої розробки на 10-15 років наперед.

Модель, яку хочуть втілити у «Формації.Львів» називається quadruple helix (квадріпл хелікс), що передбачає взаємодію чотирьох компонентів, які створюватимуть умови для розвитку інновацій. Мається на увазі співпраця між виробниками, державою, освітніми інституціями та локальною спільнотою. 

Можна сказати, що інфраструктура «Формації.Львів»  нагадуватиме автономний район міста, – так званий кампус. Індустріальний парк має амбіцію стати «Кремнієвою долиною» для українських виробників. Він допоможе залучити інвестиції в Україну та українські виробництва й сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.