Каховське водосховище: 4 економічні аргументи екологів проти його відновлення

Зараз понад 50% території колишнього Каховського водосховища покривають молоді вербові ліси. «Вразило те, з якою швидкістю дерева росли: висота сягала 2,5 метра, а подекуди — і 3,08 метра!» — повідомив Укрінформу еколог Іван Мойсієнко.

За його словами, не справдилися прогнози про пилові бурі, засолення ґрунтів і масове поширення інвазійних рослин — зараз там домінують місцеві види. На місці колишніх водотоків та озер сформувалися болота, де з’явилися характерні очерет, рогіз, бульбокомиш тощо.

«Природа згадала, що тут має бути»

Екосистема відновлюється за тією ж моделлю, що й до будівництва ГЕС, розповідає експерт Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Екологи порівняли сучасні супутникові знімки цієї території з аерофотозйомкою 1943 року — тобто до затоплення під час спорудження водосховища.

«Там, де колись були ліси, зараз відновлюються ліси, а там, де колись були луки, відновлюються луки. І виходить, що коли давно ця територія формувалася, в одних місцях сформувалися луки, в інших — ліси. І зараз, за чотири місяці природа повністю згадала, що тут має бути», — розповідає він.

Водосховище було спустошено внаслідок підриву росіянами греблі Каховської ГЕС шостого червня 2023 року. Гідроелектростанцію і водний резервуар було збудовано у 1955-1956 роках. До будівництва на місці водосховища був Великий Луг, тобто ліс, який затоплюється весною, коли річка розливається (не те саме, що лука).

У березні на цій території почалося перше за понад 90 років весняне водопілля, повідомляє Українська природоохоронна група. Вода на тривалий час зволожить територію заплави Дніпра, де з минулого року відновлюються природні екосистеми. До створення водосховища Великий Луг на 65% складався з заболочених і перезволожених територій.

Аргументи проти відновлення ГЕС

Група вчених відстоює позицію не відновлювати водосховище. Екологи переконані, що так буде не лише краще для природи, але й економічно вигідно.

Водний транспорт. Василюк впевнений, що для водного транспорту водосховище не потрібне. Великі судна не проходять крізь шлюз, взимку він взагалі закритий, влітку дві-три доби черга, а коли вітер — на водосховищі великі хвилі й небезпечно.

Зрошення. Зрошувати поля саме з цього водосховища згубно для самих полів, переконує еколог. Це найбільш засолені ґрунти в Україні. Каховське водосховище збирало мінералізовані води степових річок. Зрошені з цього джерела ґрунти стають непридатними для сільського господарства за 10-15 років. Ще не пізно переформатувати сільське господарство на цій території, вважає фахівець.

Енергетика. Каховська ГЕС виробляла 1% всієї електроенергії України. На думку Василюка, якщо замінити 1% водосховища сонячними панелями, буде та сама кількість енергії на меншій у сто разів площі. При цьому більшість із цієї електроенергії використовувалася, щоб качати воду на зрошення.

«Слід визнати, що господарське значення Каховського водосховища… було незначним для держави. Вилов штучно заселених видів риб, виробництво незначного обсягу електроенергії…відкачування води для питного водопостачання та зрошення все одно здійснювалось за допомогою насосів», — йдеться у статті УПГ.

Регулювання пікових навантажень в енергосистемі. У пікові години з ГЕС скидали воду. «Але жодна цивілізована країна так не робить. Не можна скидати воду з ГЕС у водойму, тому що відбувається різкий підйом води, розмивання берегів і змивання всього живого в прибережних екосистемах», — зауважує Василюк. Він пропонує переглянути на гугл-картах, як виглядають острови вниз по течієї ГЕС — вони розмиті скидами води, які відбувалися двічі-тричі на день. Скидати воду, за словами еколога, можна лише в інше водосховище.

Експерт додає, що без водосховища береги Дніпра, нарешті, можна буде сполучити мостами. Так, Енергодар і Нікополь розташовані поряд, але щоб дістатися з одного міста до іншого, треба об’їжджати 230 кілометрів через Запоріжжя або Каховку.

Екологи УПГ наголошують, що більшість країн Євросоюзу займаються спуском значно менших водосховищ через їхню екологічну недоцільність і не будують нові. За наступні шість років у Європі хочуть відновити 25 тисяч кілометрів річок, звільнивши від дамб.