Архітектори розробили концепцію розвитку села Білогородка

У Білогородці, що неподалік від Києва, шостого квітня презентували концепцію розвитку центральної частини села, що передбачає будівництво торговельно-розважального центру навколо ринкової площі.

Концепцію розробляли протягом півтора року Олександр Столовий та Дмитро Казаков з компанії «Архіматика». Як повідомив Олександр «Хмарочосу», розробку ініціювала селищна рада, звернувшись до архітекторів через депутатський корпус.

Архітектор зауважує, що напрацювання можуть стати в нагоді й іншим населеним пунктам, які мають характерні проблеми:

• відсутність бачення, як село чи місто виглядатиме за 50 років і чому там мають хотіти жити люди;
• абсолютна більшість міст і сіл не мали і не мають свого обличчя. «Десятиліттями вироком українській архітектурі та урбаністиці є фотографування гостей міста чи села коло вивіски на вʼїзді»;
• більшість населених пунктів взагалі не мають центрального осердя — публічного простору, де відбувалось би найжвавіше спілкування та формування спільноти;
• генеральні плани і ДПТ створені для вузьких спеціалістів. Звичайним мешканцям складно розуміти ці документи й, відповідно, подавати зауваження та брати участь уприйнятті рішень.

Автори зауважують, що Білогородка — це приміська територія Києва з нерозвинутими публічними просторами, деградованим озелененням і транзитними магістралями, які пролягають крізь центр, що робить село суцільно автомобільним поселенням.

Публічні простори

Автори вважають, що в Білогородці немає повноцінних публічних просторів. Таким може стати центральна площа, на якій найцікавішим об’єктом виявився бювет. Його пропонують перебудувати, наприклад у вигляді зимового саду.

Ще один публічний простір — галерея майбутнього торговельного центру з ринковою площею.

Оскільки давньоруські вежі не збереглися, замість них домінантами пропонують зробити високі об’єкти — такі як ЛЕП і водонапірна вежа. Останюю пропонують перетворити на видовий майданчик із «нішевим баром-кафе».

Також серед пропозицій — будівництво трибун на стадіоні, які з іншого боку можна використати як місце для стритфуду; урбан-парк зі скейт-парком у теплу пору року та хокейним полем і ковазанковою алеєю взимку; юнацький центр з амфітеатром, де можна влаштовувати концерти і кінопокази; а також музей мініатюр із макетами території Білогородки часів Київської Русі.

Ущільнення забудови

Пропозиції щодо ущільнення забудови в центрі Білогородки включають новий квартал, торговельний центр і «формотворчу будівлю» біля центральної площі.

На місці згорілої старої лікарні пропонують створити нову забудову з променадою — розташовано на в’їзді до центру села, вона справлятиме перше враження. Як уточнили «Хмарочосу» у сільраді, житла у цьому кварталі не передбачається. Головною буде спортивна школа з додатковими будівлями, такими як бібліотека, лекторії тощо.

Ринкову площу, не мають висадити дерева, «огортатиме» дворівневий ТРЦ з односторонньою відкритою галереєю на першому рівні.

Мобільність

Концепція передбачає створення веломережі, яка сполучить всі цікавинки села, такі як набережна річки Ірпінь і залишки середньовічних фортифікацій.

Від центральної площі відведуть транзитний автомобільний трафік. Через найнебезпечніше перехрестя пропонують збудувати велосипедний міст.

«У підсумку за концепцію не голосували, тому є ще час ознайомитися і внести свої пропозиції. Однозначно наголошували, що всі ці красиві ідеї (слід) втілювати після війни, визначатися варто за важливістю. Проголосували за безпеку руху по Володимирській — розробка проєкту зі встановлення берлінських подушок…», — пише місцева жителька Оксана.

П’ять днів тому вона оголосила голодування проти облаштування запропонованого селищною радою скверу «Лісовичок» поряд із цвинтарем. У ста метрах від кладовища хочуть облаштувати зелену зону з дитячим майданчиком і мангалами.

• #Київська область

Найпопулярніше за тиждень

З «Дитячого світу» зняли вивіску заввишки з п’ятиповерхівку

У Познані з’явиться житлова будівля, вкрита 140 000 рослин (зображення)

Криза цементу: через війну Україна втратила низку заводів, а решту виробництва контролюють монополісти