Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 295 днів. За цей час ми опублікували 26292 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Рустем Скибін. Фото: facebook.com/SkybinR

У парку Слави в Києві заплановано зведення меморіалу у пам’ять про депортацію кримських татар, повідомив Комерсанту українському розповів художник Рустем Скибін.

Кримських татар депортували з Криму 18–21 травня 1944 року. 18 травня в Україні відзначається як День пам’яті жертв цього геноциду, й цьогоріч виповнюється 80 років. За словами Скибіна, Офіс Президента і Меджліс попросили його підготувати меморіал до цієї дати.

«До мене звернулися за 2,5 місяця до дати. Ми робили це як макет-презентацію, але в ОП хочуть, щоб це було фізично зроблено, — зазначає кримськотатарський художник-кераміст. — Це авантюра, звісно, в такі стислі терміни. Тим більше, що необхідні погодження з міською архітектурою. Гадаю, тут ОП допоможе вирішити».

За задумом, семиметровий монумент матиме форму трьох стел із зображенням рук, колій і потягів. Відвідувачі потраплятимуть у середину. На стелах викарбують назви всіх селищ, звідки депортували людей.

Із матеріалів використають латунь, каміння та листовий метал. Зараз тривають пошуки виробників.

Пам’ятник планують розташувати на території Музею Голодомору між Алеєю Героїв і пам’ятником дівчинці з колоском. 

Початкова концепція меморіального комплексу належить кримськотатарському архітектору Ерфану Шамсіддінову, якого вже немає в живих. Його ідеї використають у запланованому монументі. Онука Шамсіддінова передала матеріали ініціаторам встановлення меморіалу. Також у розробленні проєкту беруть участь його учні.

Історія депортації кримських татар

Ще до вигнання нацистів із Криму в 1944 році радянська влада звинуватила кримських татар у нібито масовому дезертирстві з лав Червоної армії та масовому колабораціонізмі. Депортованим давали на збори від кількох хвилин до півгодини. Дозволялося брати з собою особисті речі, посуд і харчі в розрахунку до 500 кілограмів на родину. Людей вивозили у вагонах до Центральної Азії та Сибіру та інших віддалених російських регіонів.

Під час головної хвилі депортації було виселено близько 200 тисяч кримських татар. При переїзді загинули — переважно від спраги та тифу — близько восьми тисяч людей, більшість із яких — діти і літні люди. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли щонайменше 20% депортованих.

Натомість до Криму дозволили переселитися десяткам тисяч росіян. Етнічний склад Криму кардинально змінився. Перейменували майже всі кримськотатарські топоніми за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button