Жителі села збудували дім військовому, який тяжко переживав втрату ніг

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 279 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Жителі села Виноградне на Тернопільщині згуртувалися, щоб добудувати дім військовому, який дістав тяжке поранення та перебував у вкрай пригніченому стані, повідомляє Чортків.City.

Степан Коцюба понад рік служив стрільцем-санітаром, вивозив з поля боя поранених і загиблих. На початку січня 2024-го ворог влучив у бліндаж, де був чоловік. Розірвало внутрішні органи, осколки посікли голову, спину, отримав перелом руки, а ще — лікарям довелося ампутувати обидві ноги вище колін.

Невдовзі 35-річний Степан занурився у депресію, відмовився віж їжі, ні з ким не хотів спілкуватися та припинив відповідати на дзвінки.

Староста Зозулинецького округу Надія Мандзюк ініціювала добудову будинку, який почав зводити ще на початку 1990-х нині покійний батько Степана. Сам чоловік жив із матір’ю у старій глиняній хаті.

До збору грошей та будівельних робіт долучилися практично всі односельчани. Зокрема, заробітчани надсилали перекази з-за кордону, 30 тисяч гривень дала міська рада.

Добудували стелю, постелили на горищі утеплювач, залили стяжку, поштукатурили стіни, поставили двері та вікна, викопали криницю і 100-метровий рів під трубу й електрокабель до неї.

Щоб під’єднати воду з криниці викопали рів завдовжки 100 метрів

«Я вам не можу передати словами, що тут творилося!.. На об’єкті працювало близько 70 людей. Для нашого маленького села, де офіційно рахується триста з лишком душ, це дуже багато. До того ж, немало сільчан перебуває за кордоном. Чимало хлопців на війні», — розповідає староста.

Всередині будинку душову кімнату облаштували просторою, щоб чоловік міг заїхати на колісному кріслі.

Матір Степана каже, що той почувається значно краще психологічно.

Далі збиратимуть гроші на ремонт всередині — планують встановити сантехніку та меблі, аби Степан в’їхав у вже готовий будинок. Також шукають волонтерів, які б могли допомогти з протезуванням ніг.