Щоб оцифрувати базу даних для «єПам’ятки» знадобиться до 10 років – Шуляк
У реєстр свідомо вноситимуть і знищені об‘єкти культурної спадщини – для підтвердження завданої росіянами шкоди.
У реєстр свідомо вноситимуть і знищені об‘єкти культурної спадщини – для підтвердження завданої росіянами шкоди.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24980 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Голова Комітету ВР з питань містобудування Олена Шуляк розповіла, що для повноцінного запуску Державного реєстру нерухомих памʼяток України потрібно внести документацію на майже 150 тисяч об’єктів. Саме стільки культурних пам’яток сьогодні перебуває на обліку в Україні. Також необхідно провести інвентаризацію та оновити дані деяких пам’яток.
Систему обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини презентували 16 квітня на семінарі у Києво-Печерській лаврі. Реєстр містить базу даних з доступним інтерфейсом, куди вносять об’єкти архітектури, історії та археології.
З 10 квітня «ЄПам’ятка» працює в тестовому режимі. До системи уже внесено понад 100 тисяч об‘єктів. Реєстр допоможе оперативно збирати та передавати дані про пам’ятки від місцевих органів влади до Міністерства культури. Також у реєстр додаватимуть відомості про історичні ареали населених місць.
Наразі користувачі можуть не лише ознайомитися з обліковою інформацією щодо пам‘яток, але й дізнатися їхні охоронні зони тощо. Проте деяка інформація в реєстрі буде доступна лише авторизованим користувачам – облдержадміністраціям, органам охорони культурної спадщини та Мінкульту.
«З доступної облікової інформації наразі система показує тільки номер наказу про внесення тієї чи іншої пам‘ятки до об‘єктів культурної спадщини. І таке обмеження – свідомий безпековий крок: якщо зараз відкрити доступ всім користувачам до всього масиву даних облікової документації, це може на якийсь час обвалити систему. В майбутньому потрібно буде передбачити таку технічну можливість, щоб і громадськість мала доступ до всього масиву інформації», – повідомила Шуляк.
З урахуванням цього, а також через нестачу спеціалістів відповідного профілю, які будуть верифікувати необхідну інформацію і здійснювати інвентаризацію об’єктів, процес внесення до реєстру пам’яток може дещо затягнутися.
«Практика наповнення реєстру інформацією по об’єктам культурної спадщини показала, що існує не лише брак кадрів на місцях, а і нестача необхідної кваліфікації та навичок у працівників, які працюють у цій сфері. Банально не вистачає людей, оскільки не скрізь створені органи охорони культурної спадщини. З урахуванням того, що один спеціаліст за день може внести в середньому одну пам‘ятку, наповнення реєстру верифікованою інформацією може зайняти 5-10 років, якщо не вживати активних дій, аби прискорити процес», – розповідає депутатка.
У реєстр свідомо вноситимуть і знищені об‘єкти культурної спадщини – для підтвердження шкоди, завданої агресором. Потраплять до системи і об’єкти на тимчасово окупованих територіях, навіть попри відсутність доступу до них та можливості з’ясувати стан об’єкта.
Також державний реєстр нерухомих пам’яток буде синхронізований з Адресним реєстром, Реєстром будівель та споруд, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Державним земельним кадастром і системою DREAM.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті