Зазвичай будівельний майданчик – це закрита територія. Це стосується як спорудження нового об’єкту, так і капітального ремонту. Виконавець робіт просто закриває вхід і має на це повне право – з міркувань безпеки.

Отже потрапити «з вулиці» на будівельний майданчик не вийде. Але знання та правильне використання законних прав у поєднанні з комунікабельністю і впевненістю допоможуть проконтролювати будівельні роботи і, можливо, попередити нецільове використання коштів чи порушення будівельного процесу.

Законні підстави

Найперше, чим варто озброїтися, – це знанням законів. Закон України «Про публічні закупівлі» (стаття 7, п.5) говорить:

“Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель”.

Отже, право на контроль ми маємо, але треба визначитись, як його реалізовувати.

Види моніторингу

1.      Офісний (документальний) моніторинг.

Цей вид контролю передбачає перевірку тендерної документації, проектно-кошторисних документів, актів виконаних робіт. Частково це можна зробити онлайн через систему Prozorro, інколи доведеться запитувати документи у замовника чи підрядника офіційно.

Перевагою такого моніторингу безумовно є попереджувальний характер: порушення можна виявити ще до початку робіт, на стадії підписання документів. Тож можна запобігти махінаціям чи іншій незаконній діяльності.

Основний недолік – відсутність перевірки власне об’єкту, оскільки він ще не побудований /відремонтований /реконструйований.

Тож документальний моніторинг – це хороший старт для повноцінного контролю за процесами відбудови.

2.      Моніторинг будівельних робіт безпосередньо на об’єкті.

Це найскладніший для виконання, але найбільш повний вид контролю.

Перевагою цього виду моніторингу є наочність – можливість особисто побачити використовувані матеріали, процеси монтажу, умови зберігання будматеріалів перед роботами (чи не потрапляє на них волога чи опади).

Недоліки – значні перешкоди для проведення та необхідність спеціальних знань щодо будівельних чи енергомодернізаційних процесів. Тож для проведення такого контролю треба запастися дозволами на доступ до майданчику (лайфхаки читайте нижче), а також трохи заглибитися у матчастину.

3.      Моніторинг «пост-фактум» – перевірка вже готового об’єкта.

Для цього виду моніторингу здебільшого не треба дозволів, але для доступу до певних об’єктів (наприклад, школи, дитсадки) потрібна згода керівників чи балансоутримувачів. Так само, як і для доступу до певних приміщень – наприклад, теплопунктів, підвалів, горищ. Тож перевагою цього виду контролю є порівняна простота проведення.

Натомість, це вид моніторингу має суттєві недоліки. Зокрема, неможливо перевірити ні якість будматеріалів, ні якість монтажу – зовні об’єкт може виглядати гарно за рахунок оздоблювальних робіт. Але дуже важко перевірити, що приховують яскраві кольори фасаду, – чи якісне і безпечне утеплення, чи гарно проведена теплоізоляція вікон тощо.

Лайфхаки для доступу на будівельний майданчик

Як вже вказувалось вище, потрапити на об’єкт відбудови в процесі будівництва не дуже просто.

Вільний доступ до об’єкта мають:

• Замовник
• Представник авторського нагляду
• Виконавець – підрядна організація
• Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ)
• Правоохоронні органи – за ухвалою суду щодо тимчасового доступу або арешту

Тож для можливості відвідати будмайданчик і проконтролювати монтажні роботи варто налагодити партнерські відносини з кимось зі списку вище, запропонувавши співпрацю та послуги з прозорого неупередженого моніторингу.

Замовники, особливо, якщо це органі місцевої влади, можуть бути навіть зацікавлені у громадському контролю, адже це позитивно вплине на їх імідж в очах громади. Добросовісні підрядники також відкриті до громадського контролю будівельних процесів для підтвердження їх порядності та професійності.

Якщо згоду досягнуто – варто отримати письмовий дозвіл або довіреність від замовника чи підрядника. Інколи буває достатньо усної згоди, але безпосередньо перед візитом необхідно попередити охорону та відповідальних працівників на будмайданчику. Це може бути навіть телефонний дзвінок від замовника чи виконавця.

У разі неможливості досягти згоди з замовником чи підрядником, доведеться вдаватися до менш дружніх варіантів контролю: звернутися до депутатів, спробувати відвідати об’єкт разом з ДАБІ, Держаудитслужбою чи правоохоронними органами. Але тут краще заздалегідь запастися аргументами на користь перевірки – обґрунтовані підозри замовника чи виконавця у махінаціях або непрозорому проведенні тендеру, проблеми з документами тощо.

NB! Вимоги воєнного часу.

Зараз, з відомих причин, особи, що намагаються потрапити на закриті об’єкти, вести фото- чи відеозйомку, викликають цілком обґрунтовані підозри. Щоб не потрапити в халепу через надмірно пильних громадян та не привертати зайву увагу правоохоронних органів, завжди майте з собою паспорт, посвідчення журналіста чи представника ГО, дозволи чи довіреності від учасників будівельного процесу та будь-які інші документи, які підтвердять, що ви не шпигун.

Колонка основана на виступі голови правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергія Миткалика під час вебінару «Як потрапити на об’єкт відбудови для моніторингу: юридичні питання» для проєкту «Контроль витрат на відновлення». В рамках проєкту громадські організації моніторять процес закупівель та відбудови соціальної інфраструктури, що постраждала від війни росії проти України.