Типові проєкти для відбудови: необхідна економія чи повернення у «глибокий совок»?
В уряді наголошують, що про масове використання типових проєктів не йдеться.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 23637 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Уряд пропонує громадам використовувати типові проєкти для відбудови зруйнованого росіянами житла та інфраструктури. Архітектори критикують цей підхід і непокояться, що українські міста наповняться одноманітною забудовою, як у радянські часи. Про це йдеться у матеріалі ЕП.
У жовтні 2022 року уряд затвердив порядок застосування проєктів повторного використання в будівництві — тобто створив механізм зведення будівель за певним проєктом необмежену кількість разів.
Так само у 1950-х роках, під час відбудови після Другої світової, використання серійних проєктів дозволяло будувати швидко й економно. Житлові будинки, дитячі садки та школи зводилися за однаковими проєктами від Таллінна до Душанбе.
Передбачається, що на замовлення Кабміну архітектурні бюро розроблятимуть проєктну документацію, зберігатимуть за собою авторські права, але цю документацію зможе завантажити будь-який замовник і безкоштовно її використати. Так, архітектурна студія A. Pashenko Architects розробили типові проєкти дитсадків, шкіл та адмінбудівель.
Такий підхід заощаджує гроші та час. Окреме розроблення проєктної документації громадської будівлі коштує орієнтовно мільйон гривень. На проєктування однієї школи йде рік-півтора. А загалом в Україні знищено приблизно 400 шкіл.
Економія, втім, виходить не суттєва, вважає інженер-проєктувальник Дмитро Макагон: «Використання типових проєктів може лише трохи здешевити будівництво: проєктування коштує 2% від загального кошторису споруди».
Найбільше архітектори критикують те, що пропозиція уряду використовувати типові проєкти не враховує ландшафної прив’язки та культурного контексту.
«Навіть типовий проєкт вимагатиме доопрацювання, зважаючи на місцевість, геологічні умови, ландшафт, інженерні комунікації. Конструктив вимагатиме додаткових розрахунків, тому що не існує двох однакових рельєфів. Крім того, існують норми щодо інклюзивності та інсоляції», — зауважує Макагон.
Юліан Чаплінський, урбан-блогер і колишній головний архітектор Львова, називає рішення уряду «глибоким совком».
«Не може бути однакової архітектури будівлі школи в Карпатах і на Сумщині. Проєкти мають адаптуватися до локальних клімату й культури, слід також передбачати експериментальні матеріали», — зазначає він.
В уряді, однак, наголошують, що про масове використання типових проєктів не йдеться. Наразі абсолютну більшість пошкоджених будинків можна відновити за оригінальними проєктами, в існуючих фундаментах.
«Зараз держава націлена на швидкий ремонт будинків. Будемо відвертими, коштів на нове будівництво поки що немає», — заявила заступниця міністра розвитку громад Наталія Козловська.
Найпопулярніше за тиждень
Ситуація в Києві:
Повітря чисте (25 AQI)
На дорогах 4-бальні затори
Температура 20°C
Дані надано:
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті