Бібліотеку ХІХ століття перетворили на громадський простір (фото)
Автори намагалися зберегти автентичність будівлі – тут відреставрували оригінальні двері, паркет та п’єци.
Автори намагалися зберегти автентичність будівлі – тут відреставрували оригінальні двері, паркет та п’єци.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 26300 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Городоцьку публічну бібліотеку у Львівській області перетворили на центр спільнотворення. Проєкт відбувся у межах конкурсу для громад від Cedos та Western NIS Enterprise Fund на створення просторів, де місцеві жителі можуть збиратися разом, долучатися до культурних й публічних подій та співпрацювати. Реалізовував проєкт архітектор Антон Железнов та команда бюро PSEL.
Новим простором можуть користуватися люди з різних соціальних груп. Основною метою проєкту було залучення містян до спільної реалізації центру.
До цього тут працювала філія дитячої бібліотеки, але її планування не було універсальним, тож приміщення перепланували – тепер тут можна вільно переміщатися усіма кімнатами. Проєкт орієнтований на кращий світовий досвід громадських центрів, де основними принципами є інклюзвиність, багатофункціональність та універсальність.
Водночас автори намагалися зберегти спадщину минулих років та автентичність історичної будівлі. Зокрема, у будинку збережені та відреставровані двері, паркет, п’єци (печі, які є основною системою опалення). Також була законсервована оригінальна цегла, знайдена на одній зі стін.
Будинок Городоцької бібліотеки має історичну та культурну цінність. Він був зведений в 1894 році місцевим адвокатом і громадським діячем Лонгином Озаркевичем. Тривалий час будівля була своєрідним культурно-просвітницьким осередком міста: тут читали українську поезію, звучала музика й українська народна пісня. У будинку гостювали відомі українські діячі – Іван Франко, Іван Труш, Йосип Стадник тощо.
Робота над проєктом розпочалася з триденного воркшопу у Львові, в просторі артцентру Jam Factory. Там відбулося знайомство з командою бібліотеки, були сформовані графік проєкту, функціональне зонування простору та зафіксовано очікувані результати.
У процесі робіт вдалося провести освітні практики зі студентами Харківської школи архітектури й Українського католицького університету та два архітектурних воркшопи. Під час відкриття простору команді надійшло кілька пропозицій від благодійників щодо інвестування у збереження будівлі.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті