Ідея побудувати велику кільцеву автомобільну дорогу навколо міста Києва виникла ще у 2005 році – тоді затвердили державну програму з будівництва та розпочали розроблення передпроєктної документації. Під час глобальної економічної кризи 2007-2008 років, проєктування призупинили. Згодом роботи ще кілька разів намагались відновити, проте планам завадили проблеми з фінансуванням.

У 2020 році уряд оголосив про наміри звести велику кільцеву автомобільну дорогу навколо Києва. Кільцева дорога повинна була включати шість ділянок та зʼєднати траси Київ – Ковель, Київ – Чоп, Київ – Одеса, Київ – Знам’янка, Бориспіль – Маріуполь, Київ – Харків та Київ – Чернігів. Проєкт планували втілити до 2025 року в межах програми «Велике будівництво», проте повномасштабна війна цьому завадила. 

Велика кільцева дорога мала б пролягати через Дніпро на північ та на південь від Києва, тож її проєкт передбачав два великих мости через Дніпро – один з них планували звести біля міста Українка. Проєктування цього мосту біля Українки триває і над ним працює українська проєктувальна організація International Design Institute (IDI). «Хмарочос» поспілкувався з головним інженером IDI Андрієм Фалем та дізнався про деталі проєкту.

Що передбачає проєкт?

Проєкт Великої кільцевої дороги передбачав довжину дорожнього полотна понад 200 кілометрів та два мости через Дніпро. Один планували звести на Півночі від Києва, поруч з Лютежем, а інший – неподалік міста Українка. Наразі триває проєктування південного напівкільця – від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин до траси Київ – Харків. Замовником проєктувальних робіт виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Київській області Укравтодору. 

Південне напівкільце розділене на пʼять ділянок проєктування, розповідає Андрій Фаль, а довжина мосту поруч з Українкою, що входить до напівкільця, складатиме близько пʼяти кілометрів. Цей міст належить до позакласних, адже його параметри не підпадають під стандартні типи мостів, а довжина його судноплавного складатиме 400 метрів. 

Міст матиме вантову конструкцію, а заплавні частини мосту – екстрадозну. Це означає, що конструкція складатиметься з вантів, які утримують дорожню частину мосту – завдяки цьому кількість опор мосту можна мінімізувати, що, серед іншого, покращить естетичний вигляд переправи. Основною відмінністю звичайних вантових мостів від вантово-екстрадозних є те, що останні не потребують таких високих опор, а їх основа зазвичай є вужчою. 

Скільки коштуватиме проєктування мосту та на якому етапі воно знаходиться?

Вартість проєктування ділянки південного напівкільця, на якій розташований міст, складає 76 мільйонів гривень. Проєктувальні роботи включають необхідні інженерні вишукування, розробку самого проєкту, землевідведення, екологічну частину, науковий супровід та експертизу. Наразі проєктування мостового переходу триває – його планують завершити до кінця 2024 року, якщо не буде затримок.

Скільки може тривати будівництво та чи реалізують цей проєкт?

Будівництво самого лише мосту, згідно з проєктом, триватиме чотири роки, розповідає Фаль. Проте реальні терміни будівництва залежатимуть від потужності будівельної організації та наявності в неї достатньої кількості техніки, додає він. Рішення про реалізацію проєкту ухвалюватиме Укравтодор з огляду на наявність фінансування. 

Вартість будівництва буде значною, тому до такого проєкту доцільно залучати інвестиції міжнародних банків та організацій. Під час будівництва будуть залучені не лише будівельники, але й багато інших підприємств, що стане великим внеском в економіку країни, підсумовує Андрій. 

Південне напівкільце обʼїзної дороги, а особливо міст через Дніпро біля Українки, є найважливішим обʼєктом будівництва для траспортної ситуації довкола Києва, вважає Фаль. Зараз основні транспортні шляхи, що пролягають із Заходу на Схід, а також на Південь, прокладені через Київ, у якого є безліч власних транспортних проблем. Будівництво цієї ділянки кільцевої дороги сприятиме збільшенню товарообігу, зменшенню часу доставки товарів, розвитку інфраструктури навколо нової дороги, збільшенню робочих місць та, як наслідок, збільшення надходжень до державного бюджету, підсумовує Андрій Фаль.