Швецію вважають «соціалістичною» країною, та насправді там усе більше багатіїв і зростає соціальна нерівність

Швеція здобула репутацію країни з високими податками, які спрямовують на суспільство загального добробуту, та соціальною рівністю. Однак тут стає все більше надбагатих і нерівність непомітно зростає, йдеться у матеріалі BBC.

Історично більшість в уряді належала лівим політикам, передусім Соціал-демократична партії, рейтинг якої зараз упав до столітнього мінімуму. Після виборів 2022 року коаліцію сформували праві на чолі з правопопулістською партією «Шведські демократи».

1996 року у Швеції налічувалося лише 28 людей зі статками понад мільярд крон — приблизно 90 мільйонів євро. Та й ті переважно походили з багатих сімей.

У 2021 році кількість кронових мільярдерів зросла до 542 осіб. Разом вони володіють статками, що дорівнюють 70% національного валового продукту. За даними Forbes, 43 шведи є доларовими мільярдерами.

Якщо ж перерахувати кількість доларових мільярдерів на кількість населення 10-мільйонної Швеції, то виявиться, що їхній відсоток вдвічі вищий, ніж у США (чотири на мільйон населення проти двох на мільйон населення).

«Це трапилося якось непомітно, — зазначає Андреас Червенка, журналіст і автор книги «Жадібна Швеція» (Greedy Sweden) про зростання шведських багатіїв. — Та й у Стокгольмі ви можете побачити розкіш на власні очі, а також контраст між надбагатими людьми в одних районах і доволі бідними людьми в інших».

Читайте також: Доступне житло у Стокгольмі — недоступне для більшості шведів

Одна з причин — розквіт ринку технологій у Швеції. За останні два десятиліття тут зародилося понад 40 технологічних компаній-єдинорогів (таких, які оцінюють у понад мільярд доларів). Тут було створено Skype і Spotify. Чимало стартапів використовували порівняно компактний шведський ринок як тестовий майданчик, що дозволяв випробувати бізнес-ідеї без особливого ризику.

Однак Червенка налогошує, що важливішим чинником стали зміни в податковій політиці. Від початку 2010-х і донедавна у Швеції були дуже низькі відсоткові ставки. Це дозволило дешево позичати гроші, тому шведи часто обирали інвестиції у нерухомість або технологічні стартапи, багато з яких в результаті різко зросли в ціні.

Хоча з найбагатших людей у Швеції стягують понад 50% доходу, все ж уряд скоригував деякі податки таким чином, щоб вони були вигідними для багатих. Так, у 2000-х роках країна скасувала податки на багатство і спадщину, а податкові ставки на дохід від акцій і виплат акціонерам компаній, набагато нижчі, ніж податки на заробітну плату. Ставка корпоративного податку також знизилася до близько 20%, що навіть нижче, ніж у середньому по Європі.

У Швеції дуже сприятлива для заснування бізнесу податкова система, підтверджує Конрад Бергстрьом, який живе в маєтку на острові Лідінге в пів годині їзди від Стокгольму — одному з найдорожчих районів Швеції, зокрема нерухомість там мали всі учасники гурту ABBA. У льоху Конрад зберігає три тисячі пляшок вина, в будинку є басейн і спотзала, а також майстерня, яка на час вечірок перетворюється на нічний клуб. Це один з його чотирьох будинків у Швеції та Іспанії. Його компанія займається аудіосистемами.

Бергстрьом вважає, що його багатство добре впливає на шведське суспільство. «У нас є няня, садівник і прибиральники… Ми створюємо робочі місця. Мусимо не забувати про те, яке суспільство ми будуємо», — пояснює він.

Дослідження Університету Еребру показало, що у шведських мільярдерів позитивний імідж, бо вони не витрачають гроші на показові предметі розкоші, такі як приватні літаки та розкішні яхти. Й це сприйняття приховує реальний вплив перерозподілу статків на соціальну ситуацію.

«Поки надбагаті вважаються втіленням ідеалів неоліберальної епохи, таких як наполеглива праця, готовність до ризиків і підприємницька активність, — нерівність, яка за цим стоїть, не ставиться під сумнів», — зазначає дослідник медіа Аксель Вікстрьом.

При цьому питання про оподаткування багатих не обговорюється у Швеції так активно, як, наприклад, у США. Це парадоксально для країни, яка має образ «соціалістичної». Червенка пояснює це менталітетом: в уявленні шведів, якщо ти вмієш добре грати та граєш за правилами, — можеш стати мільярдером, «переможець отримує все».

Примітно, що головні статки країни зосереджені в руках білих чоловіків попри велику кількість іммігрантів і десятиліття політики гендерної рівності.