Видавці почали пропонувати книги, перекладені нейромережею

Бум штучного інтелекту призвів до того, що деякі видавництва, як у світі, так і в Україні, почали випускати книжки з автоматичним перекладом.

На початку року соцмережі обговорювали сайт книгарні Readeat, яка не змогла знайти живих людей, які б писали анотації по чотири гривні за штуку, і використала ChatGPT. Як наслідок, описи книжок містили перекручену і хибну інформацію, що, зокрема, викликало обурення авторів цих творів.

Деякі великі українські видавництва почали експериментувати з дизайном обкладинок видань. Так, «Видавництво Старого Лева» згенерувало обкладинку та ілюстрації для «Книжки любові і люті» за допомогою Midjourney, — пояснюючи, що «глибина й багаторівневість творів Марини Пономаренко здатна торкнутися не лише живих сердець, а й штучного розуму».

Так само штучний інтелект генерував обкладинки для низки книжок «Темпори» та «Бородатого Тамарина». Соцмережі обурились, що видавці використовують ШІ, щоб не платити за якісний дизайн.

Друкарня «Книжкова майстерня» пропонує надрукувати книгу на замовлення, від одного екземпляру. Перекладачів компанія у штаті не має, і книги перекладають українською мовою за допомогою нейромережі. В описах попереджують, що текст може містити смислові, стилістичні або орфографічні помилки. При цьому вартість такої паперової книги становить 450-550 гривень. Сайт друкарні містить сотні схвальних відгуків, вірогідно, так само згенерованих нейромережею.

Хоча якість машинного перекладу суттєво покращилася за останні десятиліття, особливо коли програми почали базуватися не лише на словниках, але й на штучному інтелекті, який краще враховує контекст, — ризик зустріти в такому тексті «пекельні борошна» немалий.

Однак, бажаючи скоротити фінансові та часові витрати на переклад, все більше видавництв звертаються до штучного інтелекту. Як пише The Guardian, чимало європейських видавництв співпрацює з компанією Nuanxed, яка замість перекладачів винаймає редакторів, які вичитують машинний переклад.

У шведському видавництві Lind & Co розповідають, що послуговуються машинним перекладом для таких жанрів, як любовні романи та детективи.

Видавництво Rossum Press стверджує, що штучний інтелект є «одним із працівників перекладацької команди». Це означає, що переклад здійснює комп’ютер, а потім текст редагують живі люди. Запевняють, що результат нічим не згірший, від традиційного перекладу.

«Наша місія — публікувати книжки, які інакше не вийшли б у світ, і технологія робить це набагато практичнішим. ШІ настільки сильний, наскільки сильними є дані, на яких він навчається, але існуючі моделі вже здатні працювати з мовами та діалектами, які не перекладаються у тих обсягах, які могли б підтримувати роботу перекладачів», — пояснив FT засновник Rossum Press Райан Д. Р. Кук.

Професійні перекладачі вже давно використовують у своїй роботі машинний переклад. Для когось — це просто спосіб перевірити, чи не загубилися з неуважності деякі слова чи речення. Комусь це значно пришвидшує роботу, якщо штучний інтелект пропонує вдалий варіант, коли самому перекладачу вдалі формулювання довгий час не спадають на думку.

Тобто для багатьох це не «нечесна гра», а просто спосіб пришвидшити роботу, як, скажімо, використання онлайн-словників замість паперових.

У професійних спільнотах перекладачі також діляться своїм досвідом використання штучного інтелекту для повного перекладу, а не як допоміжного інструменту. Вони стверджують, що якісне послідовне редагування перекладеного у такий спосіб художнього тексту займає не менше часу та зусиль, ніж переклад взагалі без ШІ.