Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Зруйнована архітектура — ще один наслідок війни. Понівечені будівлі не йдуть у порівняння з втраченими життями, але і не перестають бути мовчазним викликом повоєнному суспільству. Україну потрібно відбудовувати швидко, злагоджено і з максимальною економією коштів. Найкращим рішенням на цю потребу є ВІМ. 

ВІМ (англ. Building Information Modeling) — це інформаційне моделювання будівель. Особливість ВІМ у тому, що майбутній об’єкт будують, спираючись на його віртуальну модель. Її створюють, наприклад, на основі хмари точок (point cloud) — набору даних з попередньо відсканованої місцевості, де і постане нова будівля. В контексті повоєнної відбудови України, будівельники можуть заздалегідь побачити готовий об’єкт, який наразі є частково або повністю зруйнований.

Проєкт відновлення Харківської ОДА

Вдалою ілюстрацією того, як застосовують ВІМ, є проєкт віртуальної реконструкції давньоримської бібліотеки Цельса в Ефесі The Great Library від Trimble, американської компанії-виробника геодезичного обладнання. 

Хмара точок і віртуальна реконструкція давньоримської бібліотеки Цельса в Ефесі The Great Library від Trimble

Серед українських компаній, які застосовують ВІМ-технології, зокрема, в аналізі та моделюванні електричних мереж майбутніх будівель, варто назвати VEC-UA. Це українське представництво американської компанії VEC, що має офіси в Харкові, Дніпрі та Львові. Хоч VEC-UA не працює на ринок України, компанія прагне бути корисною своїй країні та приймати участь у відбудові, тому готова надавати свої експертність та ресурси.

На початку ми зазначили, що повоєнна відбудова України має відбуватися швидко, злагоджено та з максимальною економією коштів. Ось чому: 

  • Українці хочуть додому, причому навіть не з-за кордону. Майже 5 мільйонів внутрішньо-переміщених осіб хочуть повернутися в рідні міста, де багато хто шукатиме житло. 
  • Ще в червні 2022-го Данія, доєднуючись до ініціатив інших країн-партнерів, оголосила про намір взяти участь у відбудові Миколаєва. І така ініціатива не одна. Завдяки ВІМ обидві команди говоритимуть однією мовою будівництва, адже користуватимуться однією 3D-моделлю, що як мінімум усуне більшість професійних суперечок. 

До слова, у Данії будівництво з використанням ВІМ закріплено на законодавчому рівні. Україна також не стоїть осторонь нових практик побудови архітектурних об’єктів, про що свідчить Концепція впровадження в Україні ВІМ-технологій у будівництві, затверджена Урядом ще 17 лютого 2021 року. 

  • Неможливо переоцінити важливість чіткого обліку та звітності використаних на будівництво коштів. Віртуальна модель об’єкту лишає мало простору для прорахунків, адже технологія ВІМ дозволяє інтегрувати дані про матеріали та ціни в загальне планування будівельних робіт.

ВІМ уже застосовують у будівництві житлових комплексів, баз відпочинку та торгово-розважальних центрів. Наприклад, ЖК “Комфорт Таун”, “Lucky Land”, ТРЦ “Республіка” в Києві — лише дрібка сучасних масштабних об’єктів, побудованих на основі 3D-моделей. 

Об’єкти, побудовані з використанням BIM в Києві

Кожен день війни переконує, що повоєнна відбудова України вже не є завданням далекого майбутнього, як і використання ВІМ-технологій в будівельних проєктах, тому має сенс запланувати частковий або повний перехід на інформаційне моделювання майбутніх об’єктів. 

5 порад, як плавно перейти до ВІМ

  • Відпустіть паперові креслення і впустіть інновації. 

На використання будь-чого нового й невідомого потрібно наважитись, та рішення на користь ВІМ виправдає себе. 3D-модель майбутньої будівлі створена, без перебільшення, з точністю до міліметра. Це гарантує таку саму точність і в зменшенні ризику можливих помилок та витрат на перегляд проєкту. Побудувати футуристичний сучасний об’єкт і зекономити кошти? Звучить, як вигідна пропозиція.

  • Кооперуйтесь з тими, хто вже впроваджує ВІМ.

Якщо ви в пошуку свого першого ВІМ-проєкту, краще доєднатися до проєкту компанії, яка давно знайома з інформаційним моделюванням будівель, на противагу самостійному запуску побудови нового об’єкта. За плавного впровадження ВІМ, мудріше почати як підрядник і виростати до замовника.  

  • Починайте з невеликих проєктів.

Перевірити ефективність ВІМ легше і дешевше на проєкті ліцею, ніж на 700, 000 кв.м житлового комплексу. До слова, кошторис на закупівлю будматеріалів буде максимально чіткий та точний, бо команда спиратиметься на деталізовану віртуальну модель майбутньої будівлі, тож фінансові інвестиції на старті проєкту виправдані економією під час його реалізації. Так, на одному зі своїх проєктів для ринку США VEC зекономили 22 відсотки від загальної вартості одного з проєктів будівництва центру обробки даних.

  • Беріть участь у ВІМ-подіях.

Або організовуйте їх. Це відповідь на питання: “Де знайти тих, хто вже впроваджує ВІМ?”. В Україні використання ВІМ у будівництві все ще потребує не просто популяризації, а кампанії з пояснення суті технології. 

До того ж, ви не самотні ентузіасти. З вами — Українська держава. Зважаючи на вже згадану Концепцію впровадження в Україні ВІМ-технологій у будівництві, станьте одними з перших, хто перейшов від слів до справи і, у такий спосіб дав приклад колегам.

  • Розповідайте про свій досвід. 

Нехай про вас чують, і як результат, доєднуються. Ваше коло однодумців більшатиме, як і кількість свідомих забудовників в Україні. Потреба в останніх нагальна, адже масштаб відновлювальних робіт колосальний. Тільки станом на кінець жовтня 2023-го в нашій державі зафіксовано 160 тисяч знищених будівель та споруд.

Лихо ворожої навали створило потужний майданчик для інтеграції ВІМ в українське будівництво. VEC-UA закликає партнерів та всіх небайдужих скористатися цією можливістю та кооперуватися в проєктах з повоєнної відбудови. Тоді її результатом стане оновлений архітектурний образ нашої країни, що розповідає про націю, яка, заліковуючи рани, наполегливо крокує в майбутнє.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button