Архітектори Shovk створили «японський» будинок у передмісті Києва (фото)

Українська архітектурна студія Shovk спроєктувала будинок з елементами японської естетики, розташований у передмісті Києва. Про проєкт Dzen House написало видання Dezeen.

Дачу, зведену у 2010 році, реконструювали, добудувавши другий поверх. Будинок оточено садом із хвойними деревами.

Замовник захоплюється японською культурою, зокрема простотою та практичністю традиційних інтер’єрів, подорожував до Японії.

«Вони хотіли місце, де можна було б просто споглядати дощ за вікном, грітися біля каміна і займатися йогою на татамі біля круглого вікна», — розповів головний архітектор студії Антон Вергун.

Проєктувальники застосували низку посилань на японську архітектуру, зокрема дах з нависаючими карнизами та відкриту дерев’яну конструкцію.

Фасад верхнього поверху оздоблено паленою деревиною у стилі якісугі, яка надійно захищає від опадів. Темне дерево створює контраст із потинькованим першим поверхом у стилі української мазанки.

Простір першого поверху переважно відкритий. Вхід веде прямо у зону кухні та їдальні, з протилежного боку — вітальня.

Великі панорамні вікна забезпечують відкритість до саду. Сходи, ванну кімнату та комору розміщено в одному об’ємі.

Точка тяжіння у вітальні — металева грубка, її труба проходить крізь спальню на другому поверсі, обігріваючи таким чином обидві кімнати.

Другий поверх збудували з дерева, аби зменшити навантаження на стіни та фундамент. Інтер’єр оздоблено березовою фанерою. Її коефіцієнт теплового розширення відповідає зовнішній сосновій обшивці, що запобігає появі тріщин.

На цьому поверсі розташовано дві спальні, робочий кабінет, ванна кімната та «японська» кімната, вистелена татамі.

«Японська» кімната, яку використовують для чайних церемоній, занять йогою та медитацій, має кругле вікно.

Ліжко у великій спальні розмістили на подіумі, поряд із безрамним вікном. Вбудована шафа майже не виділяється з-поміж стін, в той час як труба комина слугує акцентом.

Наразі родина, яка замовила реконструкцію, живе в іншому українському місті з міркувань безпеки. Проєкт закінчували на тлі відключень електроенергії та повітряних тривог, під час яких будівельники годинами ховалися в укритті.

Архітектори Shovk почали брати більше замовлень за кордоном через падіння попиту в Україні, що викликано війною.