Родін Генофф – всесвітньо відомий австралійський бізнес-стратег та консультант, який спеціалізується на індустріальних екосистемах, регіональному розвитку та інноваціях. Генофф, визнаний одним зі 100 найкращих лідерів сталого розвитку у світі, встиг попрацювати над розвитком промислових, регіональних і міських екосистем в 11 країнах. У доробку експерта є й кілька книг: одну з них, «Побудова шведської моделі економічного зростання», у 2023 році представили у парламенті Швеції. Одним з напрямків роботи Геноффа є дослідження «блакитної економіки» – системи, що розкриває питання про те, як галузі суднобудування можуть відігравати важливу роль у відродженні міст. 

Наразі Родін розвиває систему «блакитної економіки» в Миколаєві – місто почало рухатись у цьому напрямку ще до повномасштабного вторгнення. Він виступає у цьому процесі як експерт і в межах спільного проєкту ЄС, уряду Данії та Програми розвитку ООН розробляє дороговказ для економіки міста. Цей документ опише, як Миколаїв трансформуватиметься після перемоги, чим місто цікаве міжнародним інвесторам та які приховані інтелектуальні потенціали воно має. «Хмарочос» зустрівся з Родіном Геноффом на Lviv Urban Forum та поспілкувався про перспективи розвитку Миколаєва та виклики, що створює війна. 

В чому полягає план?

У Миколаєві представлені безліч промислових галузей – зокрема суднобудування, автоматика та авіація. Саме ці галузі стануть основою нової економіки, каже Генофф. Миколаїв є чудовим кандидатом для розвитку промисловості та інновацій, адже він має понад 200-річну історію суднобудування, чудових інженерів-суднобудувальників та всі необхідні технології для розвитку «розумного» міста. 

Унаслідок війни багато підприємств зазнали обстрілів, а кількість їхніх працівників скоротилась – якщо до повномасштабної війни на підприємстві могли працювати 100-250 людей, то зараз – не більше 10-20 осіб. Після війни постане питання – хто ж буде відбудовувати промисловість? Оскільки українські підприємства будуть ослабленими, існує ризик, що під час відбудови їх витіснять закордонні компанії. Таким чином, високотехнологічними проєктами займатимуться іноземні компанії, а українським залишаться менш складні проєкти. Це ризик, каже Генофф, адже українську національну стійкість потрібно формувати за принципами справедливої відбудови – український та іноземний капітал, а також підприємства, повинні співпрацювати рівною мірою. 

Виникає закономірне питання – як ослаблені війною українські підприємства зможуть конкурувати з іноземними? Відповідь у співпраці та обʼєднанні зусиль, каже Родін. Якщо обʼєднати ці підприємства, де почасти залишилось не більше 10-20 працівників, ми зможемо збільшити їх дохід та кількість працівників удвічі. Над цим Родін та його команда працюють вже зараз: вони спілкуються з керівниками підприємств та визначають їхніх основних субпостачальників і клієнтів. Деякі з партнерів підприємств втратили виробництво через війну, а деякі не можуть розвиватись у таких економічних умовах, проте залишились і ті, хто продовжив роботу – саме з ними потрібно налагоджувати співпрацю, каже Генофф. 

Таким чином, підприємства з різних галузей – від інженерії до дизайну – зможуть обʼєднати зусилля та спільно подаватись на державні або іноземні контракти. Окрім цього, завдяки обʼєднанню підприємства зможуть надавати свої послуги швидше та дешевше, адже матимуть налагоджений ланцюг постачань та чіткий план роботи, розповідає експерт. 

«Усе місто повинне буде обʼєднатись, щоб відновити одне підприємство, а всім підприємствам потрібно буде згуртуватись, щоб відновити ціле місто», – ділиться Генофф.

Наразі Родін Генофф працює з двома компаніями та розробляє для них план створення індустріальної екосистеми. Війна додає багато труднощів, каже він – дуже складно збирати підприємців офлайн, будувати плани та підтримувати роботу підприємств через постійні обстріли та відключення світла. Та попри всі виклики підприємці Миколаєва залишаються стійкими та продовжують працювати – і це надихає, каже Генофф.

Місія Родіна у Миколаєві розпочалась лише кілька місяців тому, відтак спершу він з місцевою командою планують сфокусуватись на кількох компаніях та створити для них успішну платформу співпраці, а вже потім масштабувати цей досвід на інші підприємства міста, а згодом і України. Головний принцип проєкту – працюй з тим, що маєш. Спершу необхідно запустити виробничі потужності та налагодити співпрацю компаній, а згодом можна буде думати про їх модернізацію та запровадження «зелених» технологій – поки головним питанням є виживання, підсумовує експерт.

Успішний шведський проєкт

Нещодавно Родін Генофф працював над мепінгом підприємств на Півночі Швеції – у місті Бурленге. У межах проєкту він визначив основні підприємства регіону та встановив їхні звʼязки з основними постачальниками і клієнтами – за таким же принципом діятимуть у Миколаєві. Фахівець разом з командою спілкувався з директорами підприємств регіону та вивчав їхні плани на майбутнє, бажання до співпраці з іншими компаніями, політику у сфері диджиталізації, а також гендерних питань. Коли дослідники визначили, як працюють ці компанії та який між ними звʼязок, за допомогою автоматизованої програми їх нанесли на мапу – таким чином, вдалось наочно побачити рівень взаємодії підприємств регіону. Натомість в Миколаєві мепінг доведеться робити вручну через безпекові питання, каже Генофф.

Завдяки мепінгу Родіну і його команді вдалось розробити стратегії розвитку для компаній та допомогти їм розробити нові продукти і сервіси, а також вийти на нові ринки. Завдяки співпраці компанії діляться ідеями, знаннями та деталями виробничих процесів, що пришвидшує їх розвиток. 

«Чому я так багато говорю про співпрацю? Бо співпраця – це саме те, що стимулює інновації та поширює їх на весь ланцюг постачання», – розповідає експерт.

Одним з успішних прикладів налагодження такої співпраці є будівництво Villa Zero – першого вуглецево-нейтрального будинку у Швеції. Цей одноповерховий приватний будинок, споруджений у 2020 році, має нульовий вуглецевий слід – протягом усього життєвого циклу він не генеруватиме нових викидів в атмосферу. Будинок має деревʼяні фундамент та стіни, а сонячні панелі генерують електроенергію як для самого будинку, так і для загальної електромережі. 

Цікаво, що на цей проєкт Родіна надихнуло гендерне питання. Він є співавтором книги New Women, New Men, New Economy, у якій експерти доводять, що гендерно збалансовані команди вдвічі більш інноваційні та фінансово ефективні. Тож Родін вирішив поєднати досвід мепінгу підприємств та гендерне питання, яке у Швеції завжди знаходиться на порядку денному. 

До будівництва Villa Zero залучили архітектурне бюро Mondo Architects та інженерну компанію Structor Engineering – керівницями обох компаній є жінки. Ба більше – до будівництва були залучені переважно жінки, каже Родін. Завдяки співпраці двох підприємств до роботи вдалось залучити другу найбільшу у Швеції будівельну компанію Fiskarhedenvillan та 40 суб постачальників. Разом цим компаніям вдалось зробити те, що не їм не під силу було б реалізувати окремо, каже Генофф. Окрім цього, завдяки знанням, отриманим під час проєкту, Fiskarhedenvillan зменшили свій вуглецевий слід у нових житлових забудовах на 15%. Згодом Mondo Architects та Structor Engineering отримали численні національні нагороди за створення Villa Zero. Свій успішний досвід мепінгу підприємств у Швеції Родін обʼєднав у книгу «Побудова шведської моделі економічного зростання».