ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ
В багатьох європейських столицях є вулиці, відомі як головні «торговельні артерії», які приваблюють тисячі гостей популярними закладами й магазинами. А як щодо української столиці? Київ теж перейняв цю традицію, адже на Хрещатику понад 100 років вирує торговельне життя, зокрема й у легендарному Пасажі. Це місце стало домівкою для магазинів, бутіків та кав’ярень, тут був кінотатр та концертний зал, а зовсім нещодавно відкрився сучасний коворкінг від IQOS.
Будувати пасажі, що з французької мови перекладається як «прохід», стало модним у Парижі наприкінці ХVIII ст. Так називали проходи через комплекс будівель з різними крамницями, часто накриті скляним дахом. Часто в таких галереях розміщувалися не лише крамниці, а й ресторани, концертні зали та бари. Згодом у ХІХ столітті мода на пасажі розповсюдилася у багатьох великих містах Європи, не оминувши і Київ.
Перший київський «ТРЦ»: тернистий шлях Пасажу крізь ХХ століття
Історія Пасажу почалася зі страхового товариства, яке у 1900 році придбало колишній маєток Штіфлера на Хрещатику, в якому вже тоді процвітала торгівля. Пізніше товариство вирішило звести тут комерційну нерухомість у вигляді «грандіозного пасажу».
Однак спершу продовжували використовувати чинний будинок Штіфлера – тут діяли численні магазини, банківські контори та один з перших київських кінотеатрів «Експрес». Будівництво сучасного Пасажу розпочалося у 1913 році.
Фасад Пасажу з аркою, який виходить на Хрещатик, планували звести висотою у п’ять поверхів, а інші корпуси – зробити шестиповерховими. Приміщення внизу були розраховані на 100 крамниць, а на верхніх поверхах облаштували квартири. Роботи завершили у 1914 році, проте не до кінця. Адже тоді спокійне життя Києва перервала Перша світова війна, через що фасадну частину на Хрещатику добудувати не змогли.
У воєнний час, як і сьогодні, місто частково продовжувало буденне життя. Тому на перших поверхах Пасажу з’явилися численні магазини, кафе, офіси, кав’ярні та кінотеатр. Зокрема, серед орендарів приміщень у 1916 році, як зазначає києвознавець Михайло Кальницький, були – великий магазин галантерейних товарів «Петроградський», заклад залізного краму київського підприємця Федора Дитятіна, крамниця з товарами для офіцерів і книговидавництво «Універсальна бібліотека».
З розпадом Російської імперії та початком визвольних змагань у 1917 році мирне життя для киян отстаточно закінчилося. У ці буремні роки орендарі в Пасажі часто змінювалися. А після становлення радянської влади у місті в 1920 році будівлю націоналізували. Як зазначає Михайло Кальницький, тут з’явилася велика кількість адміністративних і господарських установ, а частину квартир віддали працівникам радянських органів.
Однак на першому поверсі й надалі розташовувалися магазини. Зокрема, частину приміщень займав клубний заклад «Будинок друку». А знаменитий кінотеатр «Експрес» спочатку перейменували на «2-ге Держкіно», а пізніше – на кінотеатр ім. Щорса. Згодом тут з’явилися продуктовий магазин, крамниці готового одягу та галантереї. До речі, у «2-му Держкіно» в 1929 році відбулася прем’єра одного з найкращих документальних фільмів світового кіно – української стрічки «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова.
Проте Пасаж лишався недобудованим аж до початку Німецько-радянської війни 1941 року.
У довоєнний період в різний час в Пасажі проживали відомі культурні діячі, зокрема кінорежисер Сергій Юткевич і архітектор Валеріян Риков. За проєктами останнього у Києві реалізовані кінотеатр «Жовтень» та Кіностудія ім. О. Довженка.
Проте той оригінальний Пасаж у первісному вигляді не зберігся. Адже у 1941 році, з початком Німецько-радянської війни, разом з головною вулицею міста Пасаж був сильно пошкоджений. У перші дні нацистської окупації центр Києва зазнав великих руйнувань через пожежі та серію вибухів, влаштованих радянськими підпільниками. Внаслідок цього більша частина Хрещатика була знищена.
Відразу після повернення до Києва радянської влади у 1943 році розпочалися роботи з відновлення Хрещатика. Проєкт відбудови передбачав розширення вулиці й створення нового архітектурного ансамблю, куди збиралися включити і відновлений Пасаж. Роботи тривали до 1950 року. За повоєнною нумерацією Пасаж отримав номер 15, хоча раніше розташовувався під номером 25.
Під час відбудови колишні глухі фасади Пасажу збагатили вікнами. До речі, більшість автентичних скульптурних композицій вціліла. І саме завдяки цим відновлювальним роботам Пасаж отримав впізнаваний сьогодні шестиповерховий фасад з аркою зі сторони Хрещатика.
Серед повоєнних мешканців Пасажу були письменники, оперні співаки та актори. Одним з найвідоміших жителів став український письменник та дисидент Віктор Некрасов. У 1966 році він підписав листа від 25 діячів науки та культури з протестом проти реабілітації культу Сталіна, що стало початком його опозиційної громадської діяльності. А ще один видатний мешканець – співак Борис Гмиря працював у Київському театрі опери та балету.
Вже у незалежній Україні на перший поверх Пасажу почали повертатися бутіки, ресторани та кафе. У 1998 році, під час капітальної реконструкції Хрещатика, перед аркою Пасажу встановили фонтан. Проте, за словами Михайла Кальницького, внаслідок цієї ж реконструкції зникли скульптурні групи обабіч аркового проїзду.
Люксовий шопінг і мистецькі заходи: ренесанс легендарного Пасажу
Сьогодні Пасаж повертає колишню славу, водночас дивуючи різноманітністю. Бутіки всесвітньо відомих брендів, шоуруми з одягом від українських виробників, ремесляні майстерні, модні заклади та заховані між квартирами офіси – все це наповнює Пасаж автентичною атмосферою.
З обох сторін вузького проходу, яким Пасаж з’єднує Хрещатик з вулицею Марії Заньковецької, погляд розбігається від різнобарв’я вивісок з назвами магазинів і офісів.
Тут прагнули створити київський аналог відомої лондонської вулиці з бутіками Old Bond Street та паризької вулиці з модними магазинами – Rue du Faubourg Saint-Honoré.
Нещодавно одна з мереж відкрила в цьому місці благодійний артпростір, у якому представлені речі з архівних колекцій культових модних домів, картини молодих українських митців й антикварні знахідки з різних регіонів Європи. Пасаж завжди реагував на зміни настроїв і смаків киян, створюючи актуальні для свого часу місця. Тема сьогоднішньої війни також не обійшла серце Хрещатика стороною. У 2023 році тут з’явився Garnison Military Pub, заснований українськими військовими з підрозділу LEGIO 5 та волонтерами. Заклад став осередком, де у дружньому колі могли б збиратися однодумці, створювати проєкти для підтримки ЗСУ.
Багатофункціональний простір у центрі Києва, де вирує життя
До низки українських і міжнародних брендів, які поставили за мету повернути Хрещатик на мапу улюблених місць киян і відродити його, як культурний центр шопінгу та дозвілля, нещодавно приєднався IQOS. У травні бренд відчинив двері фірмової зони продажу з коворкінгом на другому поверсі за адресою вул. Хрещатик, 17, біля легендарного Пасажу.
Заклад на місці сучасного коворкінгу IQOS, 1969 р. Фото: з колекції архітектора Еміля Панасюка
IQOS Space на Хрещатику. Фото: Вікторія Шабранська / «Хмарочос»
Представники мережі зазначають, що бренд вирішив не обмежуватися лише магазином і створити багатофункціональний коворкінг, оскільки для бренду відвідувачі це – насамперед гості. Тож нова локація стала ідеальним місцем для поєднання відпочинку та роботи сучасних киян, які зважаючи на шалений ритм столиці потребують багатофункціонального простору в центрі міста. Для максимального комфорту відвідувачів, замість типового офісного інтер’єру, коворкінг отримав дизайн з вайбом стильної київської квартири.
Окрім робочих місць тут знаходиться бібліотека сучасної літератури, зокрема української. Гості можуть знайти понад 200 книг й артальбомів на теми мистецтва, моди, архітектури тощо. А однією з головних переваг коворкінгу є постійна наявність світла й інтернету, навіть попри часті відключення.
Навпроти входу до коворкінгу на випадок важливих переговорів знаходиться кабінка у стилі душової. Зліва – спальня з бібліотекою та ліжком, у якому можна працювати. З правого боку – вітальня з диванчиком, каміном і кріслами. А за вітальнею – кухня з кава-корнером і принтзоною. У холі на другому поверсі розташована ресайклінг зона, де можна здати на переробку старі девайси.
При створенні дизайн-проєкту бренд консультувався з різними командами архітекторів. Зокрема, спочатку простір проєктувала команда AKZ architect, а завершили реалізацією ідеї домашнього коворкінгу з командою DTF agency.
Коворкінг за адресою вул. Хрещатик, 17 працює з 10:00 до 22:00 та має безкоштовний вхід для усіх повнолітніх. Бронювати місця заздалегідь не потрібно: можна приходити, займати будь-яке вільне місце і почуватися як вдома.
Фото використані в статті: Вікторія Шабранська та з колекції архітектора Еміля Панасюка
Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті