Минула неділя стала найспекотнішим днем у світі
«Людина, похована живцем, все одно може спробувати вибратися з могили. Це здається безнадійним, але можна хоча б вигребти трохи землі», — дають надію вчені.
«Людина, похована живцем, все одно може спробувати вибратися з могили. Це здається безнадійним, але можна хоча б вигребти трохи землі», — дають надію вчені.
Неділя 21 липня виявилася найспекотнішим днем у світі за всю історію спостережень, повідомляє The Guardian.
Приземний шар атмосфери розігрівся до 17,09 градуса за Цельсієм, згідно з вимірюваннями Служби змін клімату Коперника, яка фіксує температуру з 1940 року. Попередній рекорд належав шостому червня 2023 року, коли середня температура у світі сягала 17,08 градуса, що може здатися статистично непомітною різницею.
«Що справді вражає, це різниця між температурами останніх 13 місяців і попередніми температурними рекордами, — зазначає директор центру Коперника Карло Буонтемпо. — Зараз ми перебуваємо на справді незвіданій території, — й оскільки клімат продовжує теплішати, ми неодмінно побачимо нові рекорди, які будуть побиті в наступні місяці та роки».
На думку кліматолога Зекі Хаусфазера з Каліфорнійського університету в Берклі, цей рекорд є, безумовно, тривожним знаком і дає підстави вважати, що 2024 рік перевершить 2023-й як найтепліший в історії.
Настане час, коли температуру 21 липня 2024 року вважатимуть аномально холодною на тлі екстремальної спеки, що може спіткати людство, зауважує професор Пітер Торн, директор центру Icarus в Ірландському університеті в Майнуті.
Центр Коперника виявив, що протягом 12 місяців поспіль температура на планеті була принаймні на 1,5 градуса вищою, ніж у середньому до ери викопного палива.
Загалом глобальне потепління сягнуло 1,3 градуса, й за нинішніх кліматичних політик, очікується досягти 2,5 градуса. Цю різницю можна порівняти з реакцію людського тіла на гарячку — коли один градус вирішує межу між життям і смертю.
Вчені вважають, що зупинитися на 1,5 градуса є теоретично можливим, однак на практиці малоймовірним. Розрахунки показують, що для досягнення нульового рівня викидів у 2050 році постачання вугілля має скоротитися на 99%, нафти — на 70%, а газу — на 84%.
«Людина, похована живцем, все одно може спробувати вибратися з могили. Це здається безнадійним, але можна хоча б вигребти трохи землі», — коментує професорка Ванеса Кастан Брото, яка керує групою з кліматичного урбанізму при Шеффілдському університеті.
Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті