Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фото: Nicolas Jehly / Unsplash

Неділя 21 липня виявилася найспекотнішим днем у світі за всю історію спостережень, повідомляє The Guardian.

Приземний шар атмосфери розігрівся до 17,09 градуса за Цельсієм, згідно з вимірюваннями Служби змін клімату Коперника, яка фіксує температуру з 1940 року. Попередній рекорд належав шостому червня 2023 року, коли середня температура у світі сягала 17,08 градуса, що може здатися статистично непомітною різницею.

«Що справді вражає, це різниця між температурами останніх 13 місяців і попередніми температурними рекордами, — зазначає директор центру Коперника Карло Буонтемпо. — Зараз ми перебуваємо на справді незвіданій території, — й оскільки клімат продовжує теплішати, ми неодмінно побачимо нові рекорди, які будуть побиті в наступні місяці та роки».

На думку кліматолога Зекі Хаусфазера з Каліфорнійського університету в Берклі, цей рекорд є, безумовно, тривожним знаком і дає підстави вважати, що 2024 рік перевершить 2023-й як найтепліший в історії.

Настане час, коли температуру 21 липня 2024 року вважатимуть аномально холодною на тлі екстремальної спеки, що може спіткати людство, зауважує професор Пітер Торн, директор центру Icarus в Ірландському університеті в Майнуті.

Центр Коперника виявив, що протягом 12 місяців поспіль температура на планеті була принаймні на 1,5 градуса вищою, ніж у середньому до ери викопного палива.

Загалом глобальне потепління сягнуло 1,3 градуса, й за нинішніх кліматичних політик, очікується досягти 2,5 градуса. Цю різницю можна порівняти з реакцію людського тіла на гарячку — коли один градус вирішує межу між життям і смертю.

Вчені вважають, що зупинитися на 1,5 градуса є теоретично можливим, однак на практиці малоймовірним. Розрахунки показують, що для досягнення нульового рівня викидів у 2050 році постачання вугілля має скоротитися на 99%, нафти — на 70%, а газу — на 84%.

«Людина, похована живцем, все одно може спробувати вибратися з могили. Це здається безнадійним, але можна хоча б вигребти трохи землі», — коментує професорка Ванеса Кастан Брото, яка керує групою з кліматичного урбанізму при Шеффілдському університеті.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button