Кияни підписали петицію за встановлення пам’ятника Рейгану

Петиція на сайті Київради за встановлення у столиці пам’ятника 40-му президенту США Рональду Рейгану набрала необхідні для розгляду голоси.

«Рейган, який назвав СРСР “імперією зла”, відомий своєю непохитною боротьбою проти радянського тоталітаризму та комунізму. Його зусилля відіграли ключову роль у завершенні холодної війни і, як наслідок, сприяли здобуттю Україною незалежності в 1991 році», — пояснюють автори петиції.

Вважають, що таким чином засвідчать вдячність США, які є найбільшим донором військової допомоги Україні. Відповідно, гроші на встановлення нададуть небайдужі українці та американці.

Монумент пропонують встановити на місці одного зі знесених радянських пам’ятників та перелічують такі потенційні локації:

• пам’ятник Ватутіну (при вході до Маріїнського парку);
• пам’ятник Леніну (на розі бульвару Тараса Шевченка та Хрещатика);
• пам’ятник Щорсу (на перетині вулиці Петлюри та бульвару Шевченка);
• пам’ятник учасникам Січневого повстання (у центрі Маріїнського парку);
• пам’ятник Переяславській раді під Аркою.

Президентство Рональда Рейгана припало на період завершення Холодної війни та початок розпаду СРСР (1981–1989). Актор у минулому, він очолив державу як республіканець-консерватор і запустив модель правого економічного неолібералізму.

Так звана «рейганоміка» наслідувала загальну західну тенденцію послаблення державного сектору та дерегуляції бізнесу, як і економічна політика Маргарет Тетчер у Великій Британії. Рейган різко зменшив податки, найбільший зиск від чого отримали найбагатші шари: їхні податки зменшилися в рази. У довшій перспективі це призвело до посилення соціального розшарування: у той час, як бізнес процвітав, зросла кількість американців за межею бідності, а також кількість бездомних, про яких президент казав, що вони сами обрали такий спосіб життя.

Урізання державних видатків за Рейгана не стосувалося оборонного сектору: навпаки, він посилив перегони озброєнь. Водночас почав шукати діалогу з Радянським Союзом. Різка риторика — так, у промові 1983 року він назвав СРСР «імперією зла» — була передусім розрахована на зміну режимів у країнах, що перебували під впливом Союзу.

У зовнішній політиці президентство Рейгана відзначилося вторгненням США у Гренаду, що було згодом засуджено ООН як «грубим порушенням норм міжнародного права». У 1986 спалахнув скандал, коли виявилося, що адміністрація Рейгана таємно, в обхід санкцій, продавала зброю Ірану і на ці кошти фінансувала антикомуністичних повстанців у Нікарагуа, так званих «контрас».

Консерватизм Рейгана також проявлявся у конфронтації з профспілками та суворою наркополітикою. Йому закидають нехтування епідемією СНІДу, члени його адміністрації пов’язували нову хворобу переважно з «моральною деградацією» гомосексуалів і не сприймали вірус як серйозну загрозу.