Вступ до Євросоюзу має свої підводні камені. Ось три із них

Україна остаточно обрала євроінтеграцію своєю стратегічною ціллю, а 25 червня розпочалися офіційні переговори про вступ до Євросоюзу. За опитуваннями, зараз вступ підтримують 91% населення (проти 40-50% у 2013 році).

Євросоюз надає значну фінансову допомогу новим членам, зокрема у Східній Європі, з метою дорівняти їх до рівня багатших західних країн. Але членство має й деякі ризики, до яких варто бути готовими. TLDR News наводить три мінуси доєднання до політичного союзу та економічної зони.

Відтік мізків

Свобода пересування спонукає кваліфікованих працівників шукати кращі можливості в багатших державах. У багатьох східноєвропейських країнах після вступу в ЄС почався значний відтік мізків: 10 мільйонів європейців мігрували на захід. Найбільше (пропорційно до населення) виїхало румунів працездатного віку, далі йдуть хорвати.

Це б’є по економіці не лише безпосередньо через втрату кадрів. Країни витрачають значні кошти на освіту молоді, а ці капіталовкладення потім опиняються за кордоном. Наприклад, у Румунії навчити одного лікаря коштує державі приблизно 100 тисяч євро. Через міграцію самих лише лікарів країна втрачає чверть коштів, що отримує від ЄС. Звісно, на їхні місця приїздять інші мігранти — у медицині це спеціалісти переважно з Близького Сходу.

Аналіз 2018 року показує, що західні країни таким чином «безкоштовно» отримали кваліфіковану робочу силу, за освіту якої бідніші сусіди заплатили сотні мільярдів євро:

На додачу, Хорватія та країни Балтії мають вкрай низький індекс народжуваності — 1,1–1,4, що значно менше необхідного для відновлення популяції (2,1). Відповідно, населення скорочується та старішає, що, знов-таки, негативно позначається на економіці.

Ця крива показує, як різко скоротилося населення Хорватії, що вступила в Євросоюз у 2013 році:

Регіональна нерівність

У багатьох країнах після вступу до Євросоюзу спостерігався такий феномен: столиця демонструвала вражаючий економічний розвиток, у той час, як дрібніші міста і села деградували.

Так, у Бухаресті ВВП на душу населення зросло на 77% відносно середньоєвропейський, у той час, як загалом у Румунії цей показник склав лише половину від середньоєвропейського.

Одне з пояснень — гроші, які надходять з ЄС, передусім спрямовані на збагачення висококваліфікованих працівників і людей, що вже мають деякий капітал, натомість бідні домогосподарства покращання майже не відчувають.

Зі свого боку, Євросоюз намагається виправити регіональні нерівності. Інвестиції склали понад трильйон євро, переважно гроші спрямовувалися на великі інфраструктурні проєкти.

Валюта

З долученням до єврозони теж усе не так однозначно. Простір єдиної валюти має чимало переваг: дозволяє новим членам робити позики за низькими ставками, покращує валютну стабільність, мінімізує перепони у торгівлі.

Водночас держава втрачає контроль над монетарною політикою — той переходить до Європейського центробанку. Стабільність євро впливає на конкурентоспроможність: наприклад, держава вже не може девальвувати валюту, щоб зробити свій експорт дешевшим на світовому ринку.

Передусім зиск від спільної валюти отримують багатші країни заходу, а найменший — відпочатку економічно слабші. Під час боргової кризи Греція, Ірландія, Португалія та Іспанія не змогли виплатити борги без втручання Європейського центробанку, і той, щоб гарантувати кредити, змусив ці країни «затягнути паски».

Тож чимало країн-членів досі зберігають власну валюту (польський злотий, угорський форинт, чеські, данські та шведські крони, болгарські та румунські леви), хоча це суперечить Маастрихтському договору про утворення Євросоюзу.

Довідка. TLDR News — комерційне новинне медіа, що базується у Лондоні, засноване Джеком Келлі. Абревіатура розшифровується як too long; didn’t read («багато літер, не подужав») — медіа спеціалізується на експлейнерах, коротко пояснюючи складні явища. Цільова аудиторія — переважно молодь до 35 років.