Петиція щодо встановлення захисних екранів у метро набрала 6 000 голосів. Чи зможуть її реалізувати?
Активісти вважають, що столичний метрополітен недостатньо автоматизований для впровадження такої ініціативи.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 49 днів. За цей час ми опублікували 24442 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Петиція з вимогою встановити захисні екрани на платформах у київському метро набрала необхідні 6 000 голосів. Такі конструкції можуть допомогти запобігти нещасним випадкам падіння пасажирів на колії метрополітену.
Також захисні бар’єри на станціях метро сприяли б покращенню безпеки демобілізованих військових, які пересуваються на милицях чи інших допоміжних засобах. Адже для людей, що належать до маломобільних груп, існує більший ризик втратити рівновагу на платформах і потрапити під потяг.
Пропозиція встановити захисні екрани з’явилася після декількох падінь пасажирів на колії впродовж цього літа, що призвело до травмувань і навіть смерті люини. Оскільки подібні випадки раніше не траплялися з такою частотою, ідея обладнати на платформах спеціальні бар’єри стала швидко набувати популярності.
Проте, на думку ГО «Пасажири Києва», така ініціатива має низку недоліків. Зокрема, проблемою є дороговартісна реалізація проєкту через низький рівень автоматизації київського метро. Адже двері поїзда та захисного екрана повинні завжди співпадати. Тому встановлення таких конструкцій неможливе без певного рівня автоматизації руху, що дозволяло б потягу постійно зупинятися в одному місці з мінімальною похибкою.
До 2030 року Міжнародний союз громадського транспорту прогнозує збільшення загальної протяжності ліній автоматизованого метро у світі до 4 000 км. Наразі виділяють чотири рівні автоматизації руху поїздів. Різницю між ними відображає інфографіка. Київський метрополітен знаходиться на рівні GoA1, оскільки потяги керуються машиністами вручну та зупиняються з суттєвою похибкою.
Це робить неможливим встановлення захисних екранів без суттєвої модернізації столичного метро. Як стверджують активісти, необхідно повністю перебудувати систему безпеки та автоматики ліній метрополітену. А це потребує значних коштів і не відбуватиметься швидко. Також, найімовірніше, доведеться зупиняти рух потягів.
До прикладу, в Будапешті проєкт з модернізації метро тривав майже три роки та коштував 440 мільйонів євро. У процесі робіт деякі ділянки метрополітену не функціонували, тож пасажирам довелося користуватися автобусами.
Найпопулярніше за тиждень
Ситуація в Києві:
Повітря чисте (10 AQI)
На дорогах 2-бальні затори
Температура 19°C
Дані надано:
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті