Петиція щодо встановлення захисних екранів у метро набрала 6 000 голосів. Чи зможуть її реалізувати?

Петиція з вимогою встановити захисні екрани на платформах у київському метро набрала необхідні 6 000 голосів. Такі конструкції можуть допомогти запобігти нещасним випадкам падіння пасажирів на колії метрополітену.

Також захисні бар’єри на станціях метро сприяли б покращенню безпеки демобілізованих військових, які пересуваються на милицях чи інших допоміжних засобах. Адже для людей, що належать до маломобільних груп, існує більший ризик втратити рівновагу на платформах і потрапити під потяг.

Пропозиція встановити захисні екрани з’явилася після декількох падінь пасажирів на колії впродовж цього літа, що призвело до травмувань і навіть смерті люини. Оскільки подібні випадки раніше не траплялися з такою частотою, ідея обладнати на платформах спеціальні бар’єри стала швидко набувати популярності.

Проте, на думку ГО «Пасажири Києва», така ініціатива має низку недоліків. Зокрема, проблемою є дороговартісна реалізація проєкту через низький рівень автоматизації київського метро. Адже двері поїзда та захисного екрана повинні завжди співпадати. Тому встановлення таких конструкцій неможливе без певного рівня автоматизації руху, що дозволяло б потягу постійно зупинятися в одному місці з мінімальною похибкою.

До 2030 року Міжнародний союз громадського транспорту прогнозує збільшення загальної протяжності ліній автоматизованого метро у світі до 4 000 км. Наразі виділяють чотири рівні автоматизації руху поїздів. Різницю між ними відображає інфографіка. Київський метрополітен знаходиться на рівні GoA1, оскільки потяги керуються машиністами вручну та зупиняються з суттєвою похибкою.

Це робить неможливим встановлення захисних екранів без суттєвої модернізації столичного метро. Як стверджують активісти, необхідно повністю перебудувати систему безпеки та автоматики ліній метрополітену. А це потребує значних коштів і не відбуватиметься швидко. Також, найімовірніше, доведеться зупиняти рух потягів.

До прикладу, в Будапешті проєкт з модернізації метро тривав майже три роки та коштував 440 мільйонів євро. У процесі робіт деякі ділянки метрополітену не функціонували, тож пасажирам довелося користуватися автобусами.