Volkswagen оголосив про можливе закриття автозаводів у Німеччині. Як почалася криза?

Другого вересня концерн Volkswagen оголосив про можливе закриття автозаводів на території Німеччини, а наступного дня почався черговий судовий процес «дизельгейту», пвідомляє DW.

Історія «дизельгейту» сягає 2014 року, коли хімік та інженер Петер Мок вирішив довести, що імпортовані у США німецькі автомобілі мають нижчі вихлопи завдяки суворішим нормам, але несподівано довів дещо геть інше. Дві орендовані ним «фольсквагени» в реальних дорожніх умовах показали перевищення викидів оксидів азоту в 15–35 разів за допустимі значення. Побачивши результати, Мок не повірив своїм очам і повторно перевірив автомобілі на дефекти, та ті були цілком справні.

Подальше розслідування показало, що виробник таємно встановлював програмне забезпечення, яке вмикало фільтри під час перевірок, значно занижуючи рівень викиду шкідливих газів. А потім, коли автомобіль виїжджав на дорогу, фільтри знімалися, й вихлоп починав «смердіти».

Шахрайство з вихлопами уже коштувало Volkswagen 32 мільярди євро. Низка посадових осіб і правцівників концерну отримали вироки та високі штрафи: інженера Джеймса Робера Ліанга засудили у США до майже трьох з половиною років, топменеджера Олівера Шмідта — до семи років ув’язнення. Гендиректор компанії Audi Руперт Штадлер отримав у Німеччині умовний термін — рік і дев’ять місяців та 1,1 мільйона євро штрафу.

США вимагали від Німеччини екстрадиції ексголову концерну Мартіна Вінтеркорна (він подав у відставку у 2015-му), й у Штатах йому загрожувало б 25 років в’язниці, однак зрештою його судять у Вищому земельному суді Брауншвейга. На батьківщині йому загрожує значно менший термін.

За ці дев’ять років так і немає відповідей на ключове запитання: хто і як вбудовував спеціальне програмне забезпечення. 77-річний Вінтеркорн, який хизувався знанням найдрібніших деталей виробництва, наполягає, що до останнього нічого не знав про маніпуляції.

Головний ринок VW — Китай, де концерн уже відтіснили китайські автомобілі. У самій Німеччині VW працює собі у збиток — фактично закордонні дочки субсидують материнську марку. Нинішній голова концерну Олівер Блюме не виключає, що доведется закрити німецькі заводи.

«Нам бракує продажів близько 500 тисяч автомобілів — обсяг виробництва приблизно двох заводів. Це не пов’язано з якістю наших авто або роботою збуту. Просто для них немає ринку», — пояснює фінансовий директор VW Арно Антліц.

Закриття заводів не уникнути, впевнена фахівчиня з авторинку, директорка інституту Center Automotive Research Гелена Вісберт.

Директор інституту Фердинанд Дуденгеффер вважає, що кризу посилила непередбачувана поведінка влади Німеччини. Так, наприкінці 2023 року уряд раніше терміну, без попередження, припинив виплачувати премії за купівлю електромобілів. Попит на електрокари за рік упав на 69%.