Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 83 днів. За цей час ми опублікували 24634 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фото: Aleksi Partanen / Unsplash

Фінляндія зобов’язалась досягти вуглецевої нейтральності до 2035 року, і це здавалося цілком реальною метою у шестимільйонній країні, 70% території якої вкрито лісами та торфовищами. Але попри скорочення викидів екосистема не справляється з обсягами вуглецю, повідомляє The Guardian.

Раніше фінська тайга вбирала більше вуглецю з атмосфери, ніж вивільнялося. Це називається вуглецева вирва — процеси, що поглинають парниковий газ. Двома найважливішими поглиначами є рослинність та океан, найбільшим сховищем вуглецю слугує ґрунт.

Однак років п’ятнадцять тому обсяги поглинання вуглецю у Фінляндії стали знижуватися — спершу поволі, а потім стрімко. Станом на 2018 рік вуглецева вирва повністю втратила ефективність. Попри те, що країні вдалося скоротити викиди в усіх секторах, крім сільськогосподарського, на 43%, співвідношення викидів і поглинання залишилося на тому ж рівні, що й на початку 1990-х.

Співвідношення викидів і поглинання: пасовища (жовтий), населені пункти (блакитний), болота (синій), поля з с/г культурами (червоний), ліси (зелений), деревозаготівля (світло-зелений)

До цього, певно, призвів не один чинник. Поширеним явищем лишається спалювання торфу для отримання енергії, що більше забруднює атмосферу, ніж вугілля. Збільшилася комерційна вирубка лісів, зокрема й давніх екосистем, що сформувалися з часів останнього льодовикового періоду.

Можливо, головним рушієм занепаду вуглецевої вирви стали глобальні зміни клімату. Нагрівання ґрунтів пришвидшує руйнування торфовищ і вивільнення газів у повітря. У Лапландії стрімко зникають пальси — спучені горби замерзлого торфу.

За шість років на південному сході Фінляндії кількість дерев, що вмирають, зросла на 788%, кількість сухостою — на 900%.
Пальса. Фото: tc.copernicus.org

«Причини до кінця не вивчені, але ймовірно, це поєднання нераціонального ведення лісового господарства, а також вимирання лісів через посухи та екстремальні погодні умови, — зазначає Йохан Рокстрьом із Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат. — Це країни помірної півночі, які розраховували на вуглецеві вирви як на засадничі для кліматичної політики. Це виявилося дуже ризикованим».

Фото: Saad Chaudhry / Unsplash

За оцінками Міністерства фінансів Фінляндії, зменшення обсягів заготівлі лісу на третину призведе до скорочення ВВП на 2,1%, що коштуватиме економіці країни 1,7-5,8 мільярда євро на рік.

Навіть саме посилення захисту лісів коштуватиме сотні мільйонів євро, оскільки держава володіє лише 35% лісів, а решта належить приватним власникам.


Загалом обсяги поглинання вуглецю екосистемами скорочуються по всій Європі: на третину від 2010 року.

Наслідки для кліматичних цілей є значними, оскільки країни у своїх планах розраховують на водойми, ліси — на природні системи поглинання вуглецю. Навіть незначне послаблення їхньої здатності поглинати вуглець означатиме, що для досягнення нульового рівня викидів світові доведеться ще разючіше скоротити їхні обсяги. Так, як це сталося у Фінляндії — попри всі кліматичні зусилля ситуація не покращилася.

Фото: Vincent Guth / Unsplash

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button