Що як ліси припинять поглинати надлишок вуглецю? Це вже сталося у Фінляндії

Фінляндія зобов’язалась досягти вуглецевої нейтральності до 2035 року, і це здавалося цілком реальною метою у шестимільйонній країні, 70% території якої вкрито лісами та торфовищами. Але попри скорочення викидів екосистема не справляється з обсягами вуглецю, повідомляє The Guardian.

Раніше фінська тайга вбирала більше вуглецю з атмосфери, ніж вивільнялося. Це називається вуглецева вирва — процеси, що поглинають парниковий газ. Двома найважливішими поглиначами є рослинність та океан, найбільшим сховищем вуглецю слугує ґрунт.

Однак років п’ятнадцять тому обсяги поглинання вуглецю у Фінляндії стали знижуватися — спершу поволі, а потім стрімко. Станом на 2018 рік вуглецева вирва повністю втратила ефективність. Попри те, що країні вдалося скоротити викиди в усіх секторах, крім сільськогосподарського, на 43%, співвідношення викидів і поглинання залишилося на тому ж рівні, що й на початку 1990-х.

До цього, певно, призвів не один чинник. Поширеним явищем лишається спалювання торфу для отримання енергії, що більше забруднює атмосферу, ніж вугілля. Збільшилася комерційна вирубка лісів, зокрема й давніх екосистем, що сформувалися з часів останнього льодовикового періоду.

Можливо, головним рушієм занепаду вуглецевої вирви стали глобальні зміни клімату. Нагрівання ґрунтів пришвидшує руйнування торфовищ і вивільнення газів у повітря. У Лапландії стрімко зникають пальси — спучені горби замерзлого торфу.

«Причини до кінця не вивчені, але ймовірно, це поєднання нераціонального ведення лісового господарства, а також вимирання лісів через посухи та екстремальні погодні умови, — зазначає Йохан Рокстрьом із Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат. — Це країни помірної півночі, які розраховували на вуглецеві вирви як на засадничі для кліматичної політики. Це виявилося дуже ризикованим».

За оцінками Міністерства фінансів Фінляндії, зменшення обсягів заготівлі лісу на третину призведе до скорочення ВВП на 2,1%, що коштуватиме економіці країни 1,7-5,8 мільярда євро на рік.

Навіть саме посилення захисту лісів коштуватиме сотні мільйонів євро, оскільки держава володіє лише 35% лісів, а решта належить приватним власникам.

Загалом обсяги поглинання вуглецю екосистемами скорочуються по всій Європі: на третину від 2010 року.

Наслідки для кліматичних цілей є значними, оскільки країни у своїх планах розраховують на водойми, ліси — на природні системи поглинання вуглецю. Навіть незначне послаблення їхньої здатності поглинати вуглець означатиме, що для досягнення нульового рівня викидів світові доведеться ще разючіше скоротити їхні обсяги. Так, як це сталося у Фінляндії — попри всі кліматичні зусилля ситуація не покращилася.