Деконструктивізм в архітектурі: особливості та тенденції

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 85 днів. За цей час ми опублікували 24661 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Деконструктивізм являє собою стиль архітектури, який розвивався наприкінці 1980-х років у Лос-Анджелесі та Європі. Він характеризується нестандартними формами і складними конструкціями. Крім того, в ньому спостерігається відмова від традиційних прямих ліній і геометрії. Таким чином, цей підхід буквально намагається порушити звичні правила і створити нові, незвичайні форми. Використання спеціального програмного забезпечення, розробленого для аерокосмічної галузі, допомогло реалізувати ці ідеї. Деконструктивізм часто суперечить традиційному уявленню про архітектуру, де форма визначає функцію.

Історія та характеристики стиля

Деконструктивізм став відомим після архітектурного конкурсу в Парижі в 1982 році. Зараз його настільки ж легко розпізнати серед інших стилів, як в Elslots казино грати онлайн. Через 6 років Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку провів виставку, присвячену деконструктивізму, на якій були представлені проєкти відомих архітекторів, таких як Френк Гері та Заха Хадід. Після цього:

у 1983 році було відкрито Центр мистецтв Векснера, спроєктований Пітером Айзенманом, який став важливим прикладом деконструктивістської архітектури;
деякі архітектори, пов’язані з деконструктивізмом, перейшли до інших стилів, але його вплив залишився значним в американській та європейській архітектурі.

Крім того, є дискусії про зв’язок деконструктивізму з конструктивізмом, але також вважається, що частина ідей цього стилю походить від філософії Жака Дерріда.

Варто зазначити, що деконструктивістська архітектура відрізняється від традиційних стилів завдяки використанню фрагментованих і непрямих форм, які порушують звичні архітектурні норми. Цей різновид свідомо поєднує елементи, що здаються суперечливими, аби кинути виклик класичним уявленням про гармонію та стабільність. Отже, цей стиль є швидше набором постмодерних ідей, ніж чітко визначеним напрямком у дизайні.

Найвідоміші зразки деконструктивізму

Одним з найкращих прикладів є музей дизайну Вітру в Німеччині, який було розроблено Френком Гері. Він відзначається складною, хвилястою формою і є однією з перших його робіт у Європі. Кіноцентр UFA-Palast у Дрездені від Coop Himmelb(l)au є другим яскравим зразком. Він має загадкову композицію з двох частин: кінозалів і скляного фоє, яке слугує громадським простором. Крім того, публічна бібліотека Сіетла, спроєктована OMA і Ремом Колхасом, вражає своєю унікальною конструкцією з ламаним фасадом і безперервною системою полиць, що дозволяє зручний доступ до всіх книг.