Дефіцит робочої сили сягає 30%. Що відбувається на ринку праці?

В Інституті економічних досліджень зазначають, що брак робочої сили став головною проблемою для бізнесу в Україні. Так зараз ситуація є найгіршою з початку війни.

На початок 2024 року кадровий резерв скоротився, порівняно з 2021 роком, на майже 30%. Водночас кількість вакансій продовжує зростати.

На початок вересня в Україні було близько 120 тисяч вакансій — це рекорд за останні три роки. Порівняно з минулим роком, кількість вакансій зросла на 20%, а з початку 2024 року — на 33%. Зокрема, у телекомунікаціях вакансій стало більше на 45%, а в охороні здоров’я — на 34%.

Проте люди часто скаржаться, що не можуть знайти роботу протягом тривалого часу. У чому проблема?

Основна причина зростання кількості вакансій — плинність кадрів, оскільки багато людей ідуть воювати або виїжджають за кордон, що змушує роботодавців постійно шукати нових працівників. Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед вчителів, лікарів, фармацевтів, а також у транспорті, будівництві та виробництві. У транспортно-логістичній сфері дефіцит водіїв сягає 25%, а в пасажирських перевезеннях — 20%.

Даних людей важко замінити і їх підготовка займає час, до того ж більшість цих професій довго вважались суто «чоловічими».

Так, наприклад для боротьби з браком кадрів, вперше в історії харківського метро електропоїздом стала керувати жінка.

Не рятує ситуацію навіть підвищення зарплати, щоб переманити подібні кадри собі. Так у другому кварталі 2024 року середня зарплата зросла на 22,1% і становить 20 964 грн. Кадрів просто немає.

Водночас зростає конкуренція за робочі місця серед «білих комірців», таких як бухгалтери, маркетологи та юристи й там справді більше шукачів, ніж вакансій. На жаль, через брак промислових кадрів багато компаній, особливо у виробництві, скорочують обсяги, тому потреба у таких спеціалістах не є такою гострою.

Також зараз деякі роботодавці віддають перевагу найму менш досвідчених фахівців для економії, що спричиняє важкі пошуки роботи у досвідчених представників «білих комірців».

Відзначається, що складно з пошуком роботи внутрішньо переміщеним особам. Роботодавці часто відмовляють переселенцям через їх «тимчасовий» статус, побоюючись, що вони не залишаться надовго.

Ще існує проблема, що багато демобілізованих військових не можуть знайти роботу, одночасно через відсутність програм адаптації військових до цивільного життя, а також через власні високі зарплатні очікування. Адже військові на передовій отримували значно більше, ніж можуть запропонувати більшість бізнесів.

Можна зробити висновки, що основна проблема ринку у тому, що є дефіцит так званих «синіх комірців» — робітничих професій, він пов’язаний з мобілізацією та виїздом за кордон.

Що своєю чергою призводить до зупинки підприємств, та створює конкуренцію серед представників «білих комірців». Оскільки вже не має такої кількості задач, які їм треба обслуговувати.