На Вінничині запустили газотурбінну установку в рекордні строки
За звичайних умов підключення газотурбінної установки такого класу і потужності мало б зайняти не менше 11 місяців.
За звичайних умов підключення газотурбінної установки такого класу і потужності мало б зайняти не менше 11 місяців.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 113 днів. За цей час ми опублікували 24914 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Команда підприємства ЕНЕРГО-ПЛЮС у серпні запустила газотурбінну установку Mitsubishi потужністю 23,8 МВт у Вінницькій області.
За звичайних умов підключення газотурбінної установки такого класу і потужності до мережі для постійної генерації електроенергії мало б зайняти не менше 11 місяців. Цей проєкт реалізували з нуля за чотири місяці.
Традиційно на українському ринку застосовувалися газопоршневі генеруючі установки встановленою потужністю від 100 кВт до 2-3 МВт.
«Газопоршневі та газотурбінні станції розглядаються в усьому світі як резервне або аварійне джерело живлення. Вони працюють автономно від електромережі, тимчасово забезпечуючи електрикою певний об’єкт. Установка розгортається на будь-якому майданчику і підключається до споживача окремими кабелями. Термін, за який виконується таке підключення, становить один-два тижні», — розповів виконавчий директор Вадим Литвиненко.
Перед ЕНЕРГО-ПЛЮС стояла принципово інша задача — газотурбінна станція мала використовуватись як постійне джерело енергопостачання. Першою проблемою стала синхронізація роботи установки з існуючою мережею.
«На всю Україну є не більше десяти фахівців, які можуть робити розрахунки динамічної стійкості енергосистеми, тобто синхронізувати нову генерацію з мережею. Один із них — наш спеціаліст Юрій Привалов, і саме завдяки йому ми вже за чотири місяці змогли видавати енергію у мережу», — зазначив Литвиненко.
Наступна проблема: в Україні вузли більшості розподільчих пристроїв та трансформаторних підстанцій вже зношені та потребують заміни. Підключати до них найсучаснішу генеруючу установку без заміни обладнання проблематично.
«Начинка» більшості розподільчих пристроїв — це вузли Schneider, Siemens, АВВ та інших світових виробників. Доставки таких компонентів треба чекати від шести місяців.
Однак відповідне обладнання вже мала група компаній «Високовольтні технології», яке входить у консорціум ЕНЕРГО-ПЛЮС.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті