Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 113 днів. За цей час ми опублікували 24914 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Вадим Литвиненко

Команда підприємства ЕНЕРГО-ПЛЮС у серпні запустила газотурбінну установку Mitsubishi потужністю 23,8 МВт у Вінницькій області.

За звичайних умов підключення газотурбінної установки такого класу і потужності до мережі для постійної генерації електроенергії мало б зайняти не менше 11 місяців. Цей проєкт реалізували з нуля за чотири місяці.

Традиційно на українському ринку застосовувалися газопоршневі генеруючі установки встановленою потужністю від 100 кВт до 2-3 МВт.

«Газопоршневі та газотурбінні станції розглядаються в усьому світі як резервне або аварійне джерело живлення. Вони працюють автономно від електромережі, тимчасово забезпечуючи електрикою певний об’єкт. Установка розгортається на будь-якому майданчику і підключається до споживача окремими кабелями. Термін, за який виконується таке підключення, становить один-два тижні», — розповів виконавчий директор Вадим Литвиненко.

Перед ЕНЕРГО-ПЛЮС стояла принципово інша задача — газотурбінна станція мала використовуватись як постійне джерело енергопостачання. Першою проблемою стала синхронізація роботи установки з існуючою мережею. 

«На всю Україну є не більше десяти фахівців, які можуть робити розрахунки динамічної стійкості енергосистеми, тобто синхронізувати нову генерацію з мережею. Один із них — наш спеціаліст Юрій Привалов, і саме завдяки йому ми вже за чотири місяці змогли видавати енергію у мережу», — зазначив Литвиненко.


Наступна проблема: в Україні вузли більшості розподільчих пристроїв та трансформаторних підстанцій вже зношені та потребують заміни. Підключати до них найсучаснішу генеруючу установку без заміни обладнання проблематично.

«Начинка» більшості розподільчих пристроїв — це вузли Schneider, Siemens, АВВ та інших світових виробників. Доставки таких компонентів треба чекати від шести місяців.

Однак відповідне обладнання вже мала група компаній «Високовольтні технології», яке входить у консорціум ЕНЕРГО-ПЛЮС.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button