Фільм «Квіти України» розповідає про киянку, яка живе з козами серед хмарочосів на Позняках
Забудовники роками намагаються вигнати спільноту, то пропонуючи гроші, то звертаючись до різних інстанцій.
Забудовники роками намагаються вигнати спільноту, то пропонуючи гроші, то звертаючись до різних інстанцій.
«Квіти України» Аделіни Борець розповідають про киянку, яка продовжує жити у сільській хатині серед житлових багатоповерхівок Позняків. Кінокритик Дмитро Десятерик в огляді для Детектора медіа називає стрічку одним із найкращих документальних фільмів сезону.
«Ми почали фільмувати, коли тривали акції протесту на захист київського будинку-павільйону “Квіти України“, звідти й назва», — зазначає Аделіна.
Свого часу на Позняках переважали одноповерхові будинки, та майже весь приватний сектор зник із початком масової забудови у 1980-ті. Хутір на вулиці Батуринська 12 — єдиний у своєму роді.
У хаті живе Наталія Юрченко. Вона тримає кіз, курей, кролів і одну овечку, доглядає за великим городом.
Окрім Наталії на хуторі живуть двоє її колишніх чоловіків — Михайло (Мішель) і Славко (Котик), син з дружиною і дочкою, а також біженці з Луганської області.
Забудовники роками намагаються вигнати спільноту, то пропонуючи гроші, то звертаючись до різних інстанцій.
«Квіти України» — повнометражний дебют режисерки Аделіни Борець, яка народилася в Маріуполі, закінчила факультет кінорежисури Варшавської Кіношколи та здобула ступінь магістра в кіношколі імені Кшиштофа Кесльовського.
Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті