Будівля Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії отримала охоронний договір. Відтепер унікальній мозаїці на фасаді нічого не загрожує
Мозаїка «Природа і люди» площею у 100 м² створена у 1977 році.
Мозаїка «Природа і люди» площею у 100 м² створена у 1977 році.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії уклав охоронний договір із Департаментом охорони культурної спадщини КМДА. Цей документ закріплює статус інституту, як об’єкта культурної спадщини України та гарантує належний захист будівлі.
Улітку 2024 року Дніпровська окружна прокуратура Києва подала до суду з вимогою зобов’язати інститут, розташований на Харківському шосе, укласти охоронний договір. Будівля входить до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Києва, тому потребує юридичного захисту. Особливе занепокоєння викликала загроза пошкодження унікального мозаїчного панно «Природа і люди», яке прикрашає її фасад.
Так у 1977 році родина митців Кириченко створила барвисту мозаїку, яка стала окрасою будівлі.
Автори роботи — Степан Кириченко, відомий завдяки мозаїці «Українська пісня» на вулиці Богдана Хмельницького та його син Роман з невісткою Іриною.
На панно зображена велика квітка, схожа на соняшник, у центрі якої дві жіночі постаті, що символізують гармонію науки й природи. Хоча місцеві жителі жартома називають їх «двома тітками». Ця яскрава мозаїка є однією з наймасштабніших київських робіт періоду «розвиненого соціалізму».
Влітку 2024 на мозаїці було помічено два кронштейни, можливо для монтажу кондиціонера, що порушили її оригінальний вигляд.
Сама будівля також має значну історичну цінність. Біля входу розташоване погруддя з написом: «У цьому будинку у 1977–1988 роках працював видатний радянський учений, академік АН УРСР Віктор Степанович Гутиря».
Він вперше описав загальні принципи, що стосуються унікальних властивостей каталізу на цеолітах (цеоліти — мінерали з пористою структурою, які використовуються як каталізатори для прискорення хімічних реакцій).
Тривалий час керівництво інституту не виконувало вимоги, необхідні для підписання договору, чим підвищувало ризик неналежного використання будівлі, її пошкодження або навіть руйнування. Та зараз всі вимоги прокуратури були задоволені й пам’ятка під захистом.
Нагадуємо, що група активістів зайнялася реставрацією мозаїки, розміщеної на стіні дитячої художньої студії Осташинського, що на вулиці Бориса Грінченка в центрі Києва.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті