Станом на вересень цього року в Києві перебувало близько 1,2 млн автомобілів, за інформацією від заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. І згідно зі статистикою ЦОДР, у Києві існує тенденція до збільшення автівок у місті. Адже в жовтні 2024 року, відносно до жовтня 2023, середній показник кількості машин на дорогах столиці зріс на 5 тис. автомобілів на добу. А це ускладнює не лише ситуацію на мостах, а загалом на усіх дорогах Києва. Чому ж так відбувається?

Неефективна робота громадського транспорту

Перша причина збільшення автівок у Києві – це деградація міського транспорту, як зазначає голова ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталій Селик. Бо якщо задача багатьох європейських міст – максимально витіснити автомобіль з міського простору, то Київ досі залишається доволі автомобілецентричним. А люди зазвичай прагнуть до комфорту, тому розуміють, що сьогодні у столиці досить складно жити без власного авто.

«Громадський транспорт – це така річ, яка потребує детального планування. Однак проблема полягає ще в тому, що «Київпастранс» планує свою транспортну роботу в незавантаженій мережі. Тобто, коли вони рахують за формулами, то беруть значення без урахування трафіка. Наче б це відбувалося вночі. Відповідно, якщо з доріг у Києві прибрати всі авто, то громадський транспорт працюватиме набагато краще. А в типовий робочий день трафік зазвичай сформований, тому його можна було б враховувати і транспорт би рухався за чітким розкладом», – пояснює транспортний аналітик Дмитро Беспалов.

Експерт також зазначає, що насправді точна ситуація з громадським транспортом у Києві сьогодні не відома. Бо міська влада не дає жодної інформації про ефективність його роботи. Але, загалом, цю роботу можна описати трьома словами: неефективність, ненадійність і недостатність.

«Ненадійність – це смертний вирок для системи громадського транспорту. Його, в принципі, можна закривати, якщо ваша система характеризується ненадійністю. Також наш громадський транспорт неефективний не лише у перевезеннях, а й у економічному питанні. Собівартість перевезення одного пасажира могла би бути нижчою. Зокрема, у 2015 році Світовий банк запропонував нам оптимізації, які б на 13% зменшили собівартість перевезення одного пасажира. Так «Київпастранс» міг би додатково отримувати близько чотирьох мільярдів гривень. А недостатньо громадського транспорту тому, що в Києві на маршрути виходять лише сотні автобусів і тролейбусів. А має бути тисячі», – розповідає Дмитро Беспалов.

Також нерозвиненість мережі громадського транспорту для сполучення Києва з передмістям, як зазначає Віталій Селик, спричиняє збільшення кількості авто у мешканців Київщини, велика частина яких щодня їздить працювати до столиці.

Особливо це стосується ВПО, які часто після переїзду не можуть дозволити собі мешкати у самому місті, тому орендують або купляють житло біля околиць. І щоб мати можливість доїхати до роботи, люди змушені купляти автівки.

Низькі ціни за паркування авто

За користування автомобілем, на думку Беспалова, потрібно сплачувати високу ціну: «Необхідно зробити так, щоб привезти півтори тони металу в центр Києва і зайняти місце площею 25 метрів (розмір одного паркомісця) коштувало дорого. Тобто тариф за паркування має бути не 35 грн, і навіть не 100. Він повинен відповідати попиту. Тож вартість паркування у центрі Києва може бути і 500 грн за годину, якщо це працює на ринкових умовах. А якщо попит падає, то тариф можна зменшувати. До речі, в усьому світі тарифи на парковках зазвичай динамічні, щоб забезпечити у центрі міста 15% вільних місць на будь-якому паркувальному майданчику».

Для реалізації такого кроку є певні технічні та законодавчі засоби. Наприклад, на думку Беспалова, подібно до інспекторів з паркування, кожен киянин може наводити камеру на номерний знак і запитувати в базі даних про сплату водія за паркування. А в разі виявлення неоплаченої парковки – викликати спеціалізовані органи.

Психологічний вплив

Під час опитування у 2015 році в Києві було визначено, що понад дві третини поїздок жителів столиці відбуваються на громадському транспорті, як розповідає транспортний планувальник Лев Іванець. Однак з того часу цей показник знизився внаслідок автомобілізації міста та пандемії коронавірусу, коли були значні обмеження на громадський транспорт. «Так само повномасштабне вторгнення показало необхідність того, що коли в тебе є заправлений автомобіль під домом, то ти маєш більше варіантів перемістити себе в безпечне місце.  І через це в нас природно росте рівень автомобілізації», – пояснює Лев Іванець.

З цією думкою погоджується і Дмитро Беспалов. Адже наявність власного авто – це наразі певна запорука безпеки, а не просто засіб для пересування. Особливо зважаючи на досвід окупованих міст, з яких змогли виїхати та врятуватися здебільшого власники машин. Тому тепер для українців це питання буде певною травмою і наявність своєї автівки під домом буде психологічною потребою для багатьох людей. У такому випадку автомобілем просто не потрібно користуватися щодня.