Біля знесеного паркану на Байковому кладовищі почалося будівництво
На будмайданчику немає паспорту об’єкту або інших інформаційних вказівників.
На будмайданчику немає паспорту об’єкту або інших інформаційних вказівників.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 146 днів. За цей час ми опублікували 25173 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
На ділянці, де знесли частину огорожі Байкового кладовища в Києві, почалося капітальне будівництво, повідомляє юрист Дмитро Перов.
Зараз на цвинтарі зносять старий паркан і будують новий із цегли та клінкерної плитки. Вже ці роботи критикувалися не лише пам’яткоохоронцями — у КМДА заявляли, що роботи суперечать вимогам про охорону культурної спадщини.
Ритуальна служба, яка проводила тендер, пояснювала, що необхідно влаштувати підпірні стінки на місцях зсуву, тому паркан повністю розібрали.
Тепер вздовж вулиці Миколи Грінченка за металевим будівельним парканом з’явилися фундамент і бетонний монолит. Перов зауважує, що на будмайданчику немає паспорту об’єкту або інших інформаційних вказівників.
Киянин Володимир Бондаренко зауважує, що ділянка на три сотки на вулиці Миколи Грінченка 10/6 (кадастровий номер 8000000000:79:008:0081) відведена фірмі «Ідеал Стар Буд», що належить Христині Прокопів, доньці ексголови Укртрансгазу Ігорю Прокопіву. Землю, за даними Бондаренка, відвели під обслуговування підземного приміщення.
Байковий цвинтар є пам’яткою національного значення, а сама стіна має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Перші поховання почалися у 1830-х роках. Цегляний паркан було зведено у другій половині ХІХ століття.
У 1970-і тут збудували меморіальний комплекс — Зали прощання з крематорієм та Стіну пам’яті за проєктом Авраама Мілецького, Володимира Мельніченка та Ади Рибачук і заснували колумбарій. У 1980-х Стіна пам’яті була знищена радянською владою.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті