Вийшов посібник про те, як зробити професійні техучилища привабливими
В Україні професійна освіта не вважається чимось престижним — на відміну від, наприклад, Швейцарії.
В Україні професійна освіта не вважається чимось престижним — на відміну від, наприклад, Швейцарії.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 197 днів. За цей час ми опублікували 25560 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Міносвіти вирішило оновлювати професійні техучилища, й разом із партнерськими командами випустило посібник «Новий профтех. Путівник з ремонтних робіт у закладах професійної освіти». Він присвячений трансформації просторів: як змінювати фасади, як робити кабінети зручними і привабливими.
Металообробка, будівництво, машинобудування — це лише кілька галузей, що критично потребують працівників і працівниць. Але ці професії не користуються популярністю в молоді. В Україні професійна освіта не вважається чимось престижним — на відміну від країн з найкращими показниками зайнятості та розвиненою економікою. Наприклад, у Швейцарії профосвіту після дев’ятого класу обирають 65% дітей.
«В Україні професійна освіта асоціюється з неуспіхом в школі, а не з тим, що можна іти туди за покликом та любити свою справу. Звісно, великою частиною цього є і дуже запущена інфраструктура багатьох закладів. Окремим важливим питанням є якість гуртожитків, бо батьки часто приймають рішення про місце навчання дитини на підставі того, які побутові умови може запропонувати заклад освіти», — пояснює заступник міністра освіти Дмитро Завгородній.
Архітектура простору напряму впливає на всі процеси навчання: мотивацію, результативність, наскільки швидко втомлюються викладачі та учні. За часів СРСР навчання було організоване таким чином, аби учні мало взаємодіяли між собою, зазначає керівниця Big City Lab Вікторія Тітова.
Рідко коли у профтехах забезпечено базовий комфорт. Так, у майстернях для зварювальників є багато місця, — але немає лав, аби присісти і відпочити. Після того, як учні 15-16 років попрацюють кілька годин у зварювальному костюмі, їм потрібні вбиральні, душові та роздягальні.
«Більшість закладів професійної освіти були побудовані ще за радянських часів і з тих пір не змінювалися. І простори, в яких сьогодні відбувається навчання, не дають можливості ані для розвитку творчої думки, ані для будь-якої взаємодії поза класами. Також ми маємо розуміти, що привабливість архітектури освітнього закладу — це складова престижу професій. Якщо простір некомфортний, неестетичний, із застарілим обладнанням, не підлаштований під сучасні потреби та стиль життя — популярність професій, які можна в ньому опанувати, буде падати», — наголошує Вікторія.
Запропонована в путівнику дизайн-система пропонує рішення для поточних точкових ремонтів в окремих приміщеннях. Закладам не треба чекати можливості провести велику реконструкцію: можна оновлювати приміщення поступово, одне за одним.
У посібнику можна знайти інформацію про планування простору, вимоги до освітлення та вентиляції, навіть про колір штор та фурнітури на меблях.
Рекомендації охоплюють всі види приміщень: від прилеглої території та майстерень до гуртожитків та укриттів. Одним з ключових принципів посібника є безбар’єрність.
Команда архітекторок досліджувала як нормативну базу України щодо проєктування закладів освіти, так і міжнародний досвід, зокрема, Німеччини, Австрії та Швейцарії. Навігація розроблялась практично з нуля, пояснює Маргарита Заіменко, співзасновниця агенції ARC Wayfinding Systems. Адже наразі в Україні не існує відповідних стандартів щодо закладів освіти.
Ще під час створення посібника організовували індивідуальні консультації для керівництва закладів, де робили ремонти у 2024 році. Так, одним з перших закладів, де стали втілювати розроблені рекомендації, став Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту.
Сьогодні посібник доступний на сайтах Міністерства освіти і науки, проєкту EdUP, урбан-бюро Big City Lab.
Друковану версію «Нового профтеху» розсилатимуть закладам професійної освіти та органам, які ухвалюють рішення про їхні ремонти.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті