Одна зі станцій берлінської підземки випромінює радіацію. Чому?
Кажуть це не становить загрози для здоров'я.
Кажуть це не становить загрози для здоров'я.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 194 днів. За цей час ми опублікували 25534 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Станція берлінського метро «Розенталер Плац», збудована у 1930 році, неодноразово привертала увагу блогерів та журналістів тим, що вона випромінює невелику кількість радіації, що підтверджують лічильники Гейгера.
Справа у помаранчевій плитці, якою вкрита станція. Так у 1930-х роках, близько 25% усіх будинків використовували плитку з урановою глазур’ю, яка була популярна через яскраві кольори. Урановий оксид використовувався як барвник і давав червоні, помаранчеві, зелені, сині й інші насичені кольори.
Так, ці плитки досі можна знайти в будинках і квартирах, побудованих у 1920-1940 роках. І виявити наявність радіоактивного урану можна лише за допомогою лічильника Гейгера, який виявляє бета-радіацію, що випромінюється під час розпаду.
Це також стосується і станції «Розенталер Плац», де архітектор Альфред Гренандер використовував уранову помаранчеву плитку.
Та у подібній плитці гамма та альфа-випромінювання зазвичай занадто слабкі, щоб становити загрозу. Тому вона не становить загрози для здоров’я.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті