Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 215 днів. За цей час ми опублікували 25694 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
фото: village

«Туалетні» схеми Київраді є результатом домовленостей між фракціями — про це в ефірі «В тіні Каштана» зазначила депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова. Також вона пояснила як працювала схема, за якою навіть звичайний вуличний туалет з дошок міг стати підставою для привласнення гектару землі.

Нагадуємо, що на початку лютого 2025 року НАБУ в рамках операції «Чисте місто» провели обшуки у фігурантів корупційної схеми в Київраді. На рахунках чиновників, які передавали комунальні земельні ділянки в оренду за заниженими цінами, а часто й без жодних торгів, знайшли понад шість з половиною мільйонів доларів. Серед обвинувачених — заступник голови КМДА Петро Оленич, голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв, депутатка Київради Олена Марченко, а також керівники комунальних підприємств, зокрема заступники директорів КП «Київблагоустрій» та «Спецжитлофонд».

Після цього почали розбирати ці схеми й зокрема, пояснили звідки така нава – «туалетні». За словами Ксенії Семенової, це пов’язано з незаконною приватизацією громадських вбиралень. Під туалетами виділяли землю, яка могла перевищувати розмір самих вбиралень у 100–200 разів. Це ставало можливим через норми Земельного кодексу, який визначає, що земельну ділянку не можна передати нікому, окрім власника майна, розташованого на ній.

Окрім цього згадувалась й інша схема. Компанія, яка прагнула незаконно привласнити землю, будувала на ній фундамент чи будівлю без дозволу, а потім зверталася до Київради, щоб отримати цю землю в оренду без конкурсу. Зазвичай після цього необхідно було звертатися до Департаменту земельних ресурсів, який мав перевірити, чи справді будівля з’явилася на землі, де раніше не було дозволу на її використання. Однак, на практиці цю перевірку часто не робили. Іноді земельні питання взагалі знімали з порядку денного без пояснень, що викликає сумніви щодо прозорості процесу.

Також пропонуємо прочитати, як Київрада передала забудовнику землю на Деміївці, проголосувавши за ділянку на Подолі.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button