У Львові нові орендарі реставрують інтер’єри однієї з найдавніших аптек (фото)

Заклад на першому поверсі кам'яниці Шпрехера відкрив у 1922 році аптекар Стефан Стенцель.

Дата публікації: 19.2.2025 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 211 днів. За цей час ми опублікували 25672 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: facebook.com/LubomyrZubach, Львівська міська рада

На площі Міцкевича 8 у Львові реставрують інтер’єри однієї з найдавніших аптек міста, що лишилася в автентичному вигляді, повідомив заступник міського голови Любомир Зубач.

Усі роботи проводять коштом нових орендарів приміщення. Ті вирішили провести реставрацію під наглядом Офісу охорони культурної спадщини.

Після відновлення тут буде розміщуватися заклад, де продаватимуть косметику та іншу продукцію для здоров’я та краси. Стверджують, що така функція й була в приміщення сто років тому.

Заклад на першому поверсі кам’яниці Шпрехера відкрив у 1922 році аптекар Стефан Стенцель. Інтер’єр прикрашали касетна стеля, бронзові люстри, позолочений декор — фігурки сов і левів, скульптури Петра Війтовича. Інтер’єр у стилях неоампір і необідермаєр проєктував архітектор Генрих Заремба. Сам аптекар із родиною мешкав поверхом вище.

Стенцель спеціалізувався на виготовленні засобів для догляду за шкірою. Найпопулярнішим був крем для обличчя Benigninа, призначений для усунення ластовиння й засмаги. Його продавали в невеликих порцелянових посудинах, розповідає краєзнавець Анатолій Гурин.

«Містяни побоювалися, що з аптеки все викинуть. І ця аптека зараз – приклад того, що можна створити неповторний інтер’єр, зберігши в ньому фактично все старе, — коментує архітекторка проєкту Христина Бадзян. — Все, що треба було — полюбити ці меблі, зрозуміти старі механізми, підібрати правильні матеріали для їхньої реставрації і потихеньку все відновити».

Фахівці кажуть, що особливо цінними у приміщенні є історичні меблі. Над їх відновленням меблів працювали вісім реставраторів. Всі роботи проводили вручну.

Так, центральний стіл протягом тридцяти років був накритий шпоном. Його зняли та відтворили рідні зубці з палісандру, які були заховані. На полицях видалили плями від препаратів і сколи. Всі латунні елементи відчистили від фарби. Бутафорні елементи демонтували.