Киян запрошують на громадське обговорення відбудови Житнього ринку та презентацію оновленої концепції
Запрошуються всі небайдужі кияни, вхід вільний
Запрошуються всі небайдужі кияни, вхід вільний
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 211 днів. За цей час ми опублікували 25677 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
25 лютого о 18:30 на Житньому ринку інвестиційна компанія Inzhur презентує проєкт оновлення ринку з подальшими інвестиціями. На громадське обговорення відбудови Житнього запрошуються всі небайдужі кияни, вхід вільний.
На заході в Inzhur покажуть концепцію, як Житній, що зараз перебуває в занедбаному стані, можна перетворити на культурний та гастрономічній центр міста, по принципу європейських ринків: лісабонського Time Out Market, барселонської La Boqueria, лондонського Borough Market
Оновлений Житній – це сучасний фермерський ринок з українськими продуктами, фудхолом на 600 місць і культурним центром зі сценою.
Класичний ринок розташується на другому поверсі та у внутрішньому дворі. Там будуть представлені продукти від фермерів з усієї країни. На першому поверсі розташується фудхол, який притягуватиме відвідувачів, і сцена для проведення заходів і концертів. Третій поверх поділять між собою ресторан із панорамним видом на Поділ, фітнес-зал та теплиці для вирощування зелені й овочів. У підвалі облаштують паркінг, адміністративні приміщення й укриття.
Концепцію підготували міжнародне консалтингове агентство Colliers, яке спеціалізується на комерційній нерухомості, й провідне українське архітектурно-інжинірингове бюро AVR Development. Щоб реалізувати цей проєкт, фонд Inzhur планує вкласти 500-700 млн грн інвестицій. За розрахунками, після реконструкції Житній будуть відвідувати 5-10 тисяч людей щодня.
Публічний захід на Житньому ринку 25 лютого складатиметься з трьох частин:
Захід можуть відвідати всі охочі.
В Inzhur впевнені, що Житній може стати місцем тяжіння світового рівня за умови прозорої приватизації з гарантіями збереження й оновлення ринку. Публічний захід, ініційований Inzhur, стане першим громадським обговоренням долі ринку, який на очах киян стає жертвою мутних схем.
Ще за часів Київської русі на місці Житнього був ринок. Сьогодні Житній є найбільшим критим ринком в Європі, а також одним з найбільш впізнаваних об’єктів української столиці.
За минулі 44 роки у Житньому жодного разу не проводили капітальний ремонт: дах, вікна, фасад, комунікації, інтер’єр – все перебуває в жахливому стані та потребує реновації.
Зараз ринок заповнений на 30%, там процвітає стихійна торгівля. Попри те, що околиці Житнього є найбільш трафіковим місцем на Подолі, за останні 10 років ринок згенерував 5 млн грн збитків. В найбільш «прибутковому» 2019 році Житній приносив близько 2 грн з квадратного метра за місяць.
Навесні 2024 року КМДА раптово, за п’ять днів до дати торгів, оголосила аукціон оренди Житнього ринку. У договорі зазначалося, що якщо орендар вкладе в реконструкцію ринку 25% від вартості активу (близько 62 млн грн без ПДВ), то зможе викупити весь комплекс без аукціону і змінювати його призначення.
Громадськість сприйняла це як схему «прихованої приватизації» і обурилась, міська рада скасувала торги.
Долю Житнього ринку, одного з символів Подолу, мають вирішувати не лише КМДА і депутати Київради, а й самі кияни. Єдиний спосіб зберегти історичну спадщину – об’єднатися в потужну спільноту, тиснути на владу та домагатись призначення прозорого аукціону за умови збереження формату Житнього. Як показало скасування аукціону «оренди», такі протести працюють.
Компанія Inzhur вже інвестувала 100 тисяч євро у концепцію оновлення Житнього. 2700 співвласників вже вклались в цей проєкт та наразі зібрано 37,8 мільйонів гривень.
«Якщо ми переможемо, – говорить Андрій Журжій, – то Житній ринок стане символом того, що українці навчилися не лише збирати мільйони на дрони, а й разом відроджувати власне місто. І колись сюди, на Поділ, приїжджатимуть туристи з усього світу, щоб побачити, як кияни творять історію».
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті